Перейти до вмісту

Руденко Сергій Валерійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Руденко.
Сергій Руденко
Народився14 жовтня 1970(1970-10-14) (54 роки)
Стецьківка, Сумський район, Сумська область, Українська РСР, СРСР
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Діяльністьжурналіст, публіцист
Alma materФакультет журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка (1992)
Сайтсайт С. В. Руденка

Сергі́й Вале́рійович Руде́нко (нар. 14 жовтня 1970, Стецьківка, Сумська область) — український журналіст і публіцист.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився у 1970 році в селі Стецьківка Сумської області. Навчався у Сумській художній школі.

1985 року за картину «Останній бій Супруна» стає лауреатом Всесоюзного конкурсу, присвяченого 40-річчю Перемоги.

У 1992 році закінчив факультет журналістики Київського державного університету імені Тараса Шевченка.

Працював у газеті «Добрий день» (Суми), власкором газети «Діло», кореспондентом «РИА-Новости» (Москва), був політичним оглядачем англомовного журналу «Eastern economist» (Україна) і «Ostinvest» (Німеччина).

Керував пресагентством «Дебют-плюс».

У 1996—2003 роках — кореспондент Української служби Радіо Свобода.

Працював редактором відділу політики тижневика «Деловая неделя-FT», аналітиком інтернет-проєкту proUA.

У 2005—2008 роках — головний редактор видання «Сейчас» групи компаній «Ліга», «Газети 24», перший заступник головного редактора інтернет-видання «ПіК України».

У 2010—2011 роках — головний редактор групи сайтів «Главред».

Засновник Творчої асоціації «500» (1993 р.).

У 2008 році заснував книжковий портал «Буквоїд» і є його керівником[1].

З червня 2013 року по вересень 2014 року — головний редактор сайту каналу ТВі. В жовтні 2013 року на каналі розпочалася «Книги на ТВі» Сергія Руденка[2]. Був автором і ведучим програми «Сьогодні про головне».

З листопада 2014 — автор щотижневої колонки на «Німецькій Хвилі»[3]

З березня 2015-го — шеф-редактор сайту телеканалу «Еспресо TV». З вересня — автор і ведучий програми «Мережа», а з березня 2016-го ведучий програм «Про політику» та «Досьє». Ведучий програми «Вердикт».

З 2021 року Сергій Руденко веде свій канал на Youtube.[4]

У 2021 вийшла друком книжка Сергія Руденка «Зеленський без гриму». У 2022 році цей твір перекладено у 25 країнах світу. Виданий у Німеччині переклад увійшов у список бестселерів журналу Шпіґель.[5]

У 2023 вийшла друком книжка «Бій за Київ», яка того ж року перекладена фінською і вийшла в Фінляндії у видавництві Tammi.[6]

Книги

[ред. | ред. код]
  • Антологія поезії «Молоде вино» (1994) — автор і укладач;
  • Антологія прози «Тексти» (1995) — укладач
  • Антологія поезії «Початки» (1996) — автор і укладач;
  • (рос.) «Вся президентская рать. Окружение Виктора Ющенко: от „А“ до „Я“» (укр. «Вся президентська рать. Оточення Віктора Ющенка від А до Я»). (Київ: Самміт-книга, 2007);
  • (рос.) "Вся премьерская рать. Окружение Виктора Януковича: от «А» до «Я» (укр. «Вся прем'єрська рать. Оточення Віктора Януковича від А до Я»). (Київ: Самміт-книга, 2007);
  • (рос.) «Вся Юлина рать. Окружение Юлии Тимошенко: от „А“ до „Я“» (укр. «Вся Юліна рать. Оточення Юлії Тимошенко»). (Київ: Самміт-книга, 2007);
  • «Уряд Юлії Тимошенко» (Київ: Самміт-книга, 2008);
  • (рос.) «25 богачей Украины» (укр. «25 заможів України»). (Київ: Самміт-книга, 2009);
  • (рос.) «Мужчины Юлии Тимошенко» (укр. «Чоловіки Юлії Тимошенко»). (Київ: Самміт-книга, 2010);
  • «Пантеон класиків» (Київ: Самміт-книга, 2011);
  • (рос.) «YANUKOPEDIA» (2012);
  • «Зеленський без гриму» (Київ: Самміт-книга, 2021).
  • Бій за Київ. — Харків : ВД «Фабула», 2023. — 208 с. — Серія «HISTORY». ISBN 978-617-522-138-9

Відзнаки

[ред. | ред. код]
  • Дипломант міжнародного літературного конкурсу «Гранослов» (1998);
  • ТОП-20 «Найкраща українська книжка-2008» (за версією журналу «Кореспондент»): «Вся президентська рать», «Вся прем'єрська рать» і «Вся Юліна рать»
  • У 2009 році книжка «Уряд Юлії Тимошенко» була визнана однією із найкращих за версією журналу «Кореспондент» (3-є місце у номінації «Публіцистика»).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Буквоїд / Контакти
  2. ↑ На ТВі стартувала передача «Книжкова полиця» Сергія Руденка. Буквоїд. 2 жовтня 2013. Процитовано 22 липня 2023.
  3. ↑ Deutsche Welle: Збірка публікацій Сергія Руденко російською та українською
  4. ↑ Сергій Руденко - YouTube. Процитовано 24 липня 2023.
  5. ↑ 2023-07-24. Сергій Руденко - всі книги автора, біографія, фото. Видавництво "Фабула".
  6. ↑ Марина Баранівська (1 вересня 2023). У фінському видавництві Tammi вийшла книга журналіста і телеведучого «Еспресо» Сергія Руденка «Бій за Київ». Детектор медіа. Процитовано 4 вересня 2023.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Руденко_Сергій_Валерійович&oldid=42119373