Руденко Сергій Валерійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Руденко Сергій Валерійович
Народився 14 жовтня 1970(1970-10-14) (51 рік)
Стецьківка, Сумський район, Сумська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність журналіст, публіцист
Alma mater Факультет журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка (1992)
Сайт сайт С. В. Руденка

Сергі́й Вале́рійович Руде́нко (*14 жовтня 1970, Стецьківка, Сумська область) — український журналіст і публіцист.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в 1970 році в селі Стецьківка Сумської області. Навчався в Сумській художній школі.

У 1985 року за картину «Останній бій Супруна» стає лауреатом Всесоюзного конкурсу, присвяченого 40-річчю Перемоги.

В 1992 році закінчив факультет журналістики Київського державного університету імені Тараса Шевченка.

Працював у газеті «Добрий день» (Суми), власкором газети «Діло», кореспондентом «РИА-Новости» (Москва), був політичним оглядачем англомовного журналу «Eastern economist» (Україна) і «Ostinvest» (Німеччина).

Керував прес-агентством «Дебют-плюс».

В 1996—2003 роках — кореспондент Української служби радіо "Свобода".

Працював редактором відділу політики тижневика «Деловая неделя-FT», аналітиком інтернет-проекту proUA.

У 2005—2008 роках — головний редактор видання «Сейчас» групи компаній «Ліга», «Газети 24», перший заступник головного редактора інтернет-видання «ПіК України».

У 2010—2011 роках — головний редактор групи сайтів «Главред».

Засновник Творчої асоціації «500» (1993 р.).

У 2008 році заснував книжковий портал «Буквоїд» і є його керівником[1].

З червня 2013 року по вересень 2014 року — головний редактор сайту каналу ТВі. В жовтні 2013 року на каналі розпочалася «Книги на ТВі» Сергія Руденка[2]. Був автором і ведучим програми «Сьогодні про головне».

З листопада 2014 — автор щотижневої колонки на «Німецькій Хвилі»[3]

З березня 2015-го — шеф-редактор сайту телеканалу «Еспресо TV». З вересня — автор і ведучий програми «Мережа», а з березня 2016-го ведучий програм «Про політику» та «Досьє». Ведучий програми «Вердикт».

Книги[ред. | ред. код]

  • Антологія поезії «Молоде вино» (1994) — автор і укладач;
  • Антологія прози «Тексти» (1995) — укладач
  • Антологія поезії «Початки» (1996) — автор і укладач;
  • (рос.) «Вся президентская рать. Окружение Виктора Ющенко: от „А“ до „Я“» (укр. «Вся президентська рать. Оточення Віктора Ющенко від А до Я»). (Київ: Самміт-книга, 2007);
  • (рос.) "Вся премьерская рать. Окружение Виктора Януковича: от «А» до «Я» (укр. «Вся прем'єрська рать. Оточення Віктора Януковича від А до Я»). (Київ: Самміт-книга, 2007);
  • (рос.) «Вся Юлина рать. Окружение Юлии Тимошенко: от „А“ до „Я“» (укр. «Вся Юліна рать. Оточення Юлії Тимошенко»). (Київ: Самміт-книга, 2007);
  • «Уряд Юлії Тимошенко» (Київ: Самміт-книга, 2008);
  • (рос.) «25 богачей Украины» (укр. «25 заможів України»). (Київ: Самміт-книга, 2009);
  • (рос.) «Мужчины Юлии Тимошенко» (укр. «Чоловіки Юлії Тимошенко»). (Київ: Самміт-книга, 2010);
  • «Пантеон класиків» (Київ: Самміт-книга, 2011);
  • (рос.) «YANUKOPEDIA» (2012);
  • «Зеленський без гриму» (Київ: Самміт-книга, 2021).

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Дипломант міжнародного літературного конкурсу «Гранослов» (1998);
  • ТОП-20 «Найкраща українська книжка-2008» (за версією журналу «Кореспондент»): «Вся президентська рать», «Вся прем'єрська рать» і «Вся Юліна рать»
  • У 2009 році книжка «Уряд Юлї Тимошенко» була визнана однією із найкращих за версією журналу «Кореспондент» (3-є місце у номінації «Публіцистика»).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Буквоїд / Контакти
  2. [1]
  3. Deutsche Welle: Збірка публікацій Сергія Руденко російською та українською

Посилання[ред. | ред. код]