Рудий Володимир

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володимир Рудий
 Майор
Шеф Військового штабу ВО-2 «Буг»
Загальна інформація
Народження 1914(1914)
Лапаївка, Кам'янко-Струмилівський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина
Смерть 19 грудня 1945(1945-12-19)
Купичволя, Жовківський район, Львівська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство  Українська держава (1941)
 ОУНР
Псевдо «Аркас», «Модест», «Винар»
Військова служба
Роки служби 1942 — 19 грудня 1945
Приналежність  Українська держава (1941)
 ОУНР
Вид ЗС  УПА
Формування УПА-Захід
Війни / битви Друга Світова війна
Українські визвольні змагання (1938—1950)
Командування
травень 1945 — 19 грудня 1945 Шеф Військового штабу ВО-2 «Буг»
жовтень 1944 — травень 1945 Керівник IV організаційно-мобілізаційного відділу штабу ВО-2 «Буг»
травень — жовтень 1944 Керівник ІІ розвідчого відділу штабу ВО-2 «Буг»
1942 — початок 1944 Військовий референт Кам'янко-Буського надрайону Сокальської округи ОУН
Нагороди та відзнаки
Бронзовий Хрест Бойової Заслуги

Володимир Рудий (псевдо: «Аркас», «Модест», «Винар»; 1914, с. Лапаївка, нині частина с. Прибужани, Львівського району, Львівської області — 19 грудня 1945, с.Купичволя, нині Червоноградський район Львівська область) — український військовик, майор УПА, шеф Військового штабу воєнної округи -2 «Буг» УПА-Захід, лицар Бронзового хреста бойової заслуги УПА.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1914 року в селі Лапаївка, нині частина села Прибужани Львівського району Львівської області. До вступу в УПА працював у Кам'янці Струмиловій.

У 1942 — початок 1944 року Володимир Рудий військовий референт Кам'янко-Буського надрайону Сокальської округи ОУН.

З травня до жовтня 1944 року — керівник ІІ розвідчого відділу штабу ВО-2 «Буг».

Керівник IV організаційно-мобілізаційного відділу штабу ВО-2 «Буг» з жовтня 1944 по травень 1945 року.

Після переведення, у травні 1945 року, Мирослава Онишкевича-«Ореста» до Головного Військового Штабу УПА Володимир Рудий — шеф військового штабу ВО-2 «Буг».

Загинув у бою в криївці на присілку Корчемка села Купичволя, нині Червоноградський район Львівська область, разом з Василем Вавруком-«Ватюгою», булавними «Бродичем» та «Блакитним»[1]. Похований на цвинтарі села Купичволя разом з «Блакитним» — працівником СБ ОУН (загинули разом)[2].

Нагороди та звання[ред. | ред. код]

  • Бронзовий хрест бойової заслуги УПА (5.09.1946)
  • Хорунжий (1.10.1944)[3]
  • Поручник (31.08.1945)
  • Майор (19.12.1945, посмертно)

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ГДА СБ України, ф. 13, спр. 376, т. 47, арк. 72.
  2. Спогади вояків УПА та учасників збройного підпілля Львівщини та Любачівщини / ред. П. Й. Потічний, В. В'ятрович. — Торонто; Л.: Літопис УПА, 2003. — 438 с.: фотоіл. — Літопис Української Повстанської Армії. Бібліотека; т. 4.
  3. Наказ № 26, Ч. 2 Головної команди І ГВШ УПА про присвоєння військових ступенів старшинам і підстаршинам Повстанської Армії 26 січня 1944 р. Нова серія. Том 10. Життя і боротьба генерала «Тараса Чупринки» (1907-1950) «Літопис УПА»

Джерела[ред. | ред. код]