Рудинський Юрій Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Юрій Рудинський
Особові дані
Повне ім'я Юрій Миколайович Рудинський
Народження 14 січня 1962(1962-01-14) (57 років)
  Українська РСР, СРСР
Зріст 179 см
Вага 74 кг
Громадянство СРСР СРСР
Україна Україна
Позиція нападник, півзахисник
Юнацькі клуби
СРСР ШІСП (Ворошиловград)
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1980 СРСР «Металіст» (Х) 1 (0)
1981 СРСР «Атлантика» (Св) 23 (1)
1982—1985 СРСР «Маяк» (Х) 159 (20)
1986—1987 СРСР «Кривбас» 77 (4)
1990 СРСР «Маяк» (Х) 35 (7)
1991 СРСР «Торпедо» (З) 12 (2)
1991—1992 СРСР/Росія «Енергомаш» (Б) 25 (2)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
2016
2018
Україна СК «Металіст» (Х)
Україна «Кобра» (Х)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Юрій Миколайович Рудинський (нар. 14 січня 1962) — радянський та український футболіст та тренер, виступав на позиції нападника та півзахисника.

Кар'єра гравця[ред. | ред. код]

Вихованець луганського спортінтернату. Футбольну кар'єру розпочав у «Металісті». Дебютував у футболці харківського клубу 14 жовтня 1980 року в переможному (5:1) домашньому матчі 40-о туру Першої ліги проти джиззакського «Бустону». Юрій іийшов на поле на 80-й хвилині, замінивши Сергія Малька[1]. Цей матч виявився єдиним для молодого гравця у футболці «Металіста». Наступний сезон він відіграв у севастопольській «Атлантиці» (23 матчі, 1 гол). У 1982 році повернувся до Харкова, де став гравцем місцевого «Маяка». Команда виступала в Другій лізі СРСР. У харківському клубі відіграв 4 сезони, провів 159 матчів та відзначився 20-а голами. У 1986 році перейшов до іншого друголігового клубу, криворізького «Кривбасу». У команді провів два сезони, за цей час у чеміонаті СРСР зіграв 77 матчів (4 голи), ще 2 поєдинки зіграв у кубку СРСР. З 1988 по 1989 роки захищав кольори аматорських клубів «Кремінь» (Кременчук) та «Металург» (Куп'янськ). У 1990 році повернувся до «Маяка», був одним з провідних гравців команди. За харківський клуб зіграв 35 матчів (7 голів) у Другій нижчій лізі. Наступний сезон розпочав у запорізькому «Торпедо», зіграв 12 матчів та відзначився 2-а голами в Другій лізі СРСР. По ходу сезону залишив команду та перейшов до складу клубу Другої нижчої ліги «Енергомаш» (Бєлгород). Після розпаду СРСР залишився в російському клубі, який отримав право стартувати в першому розіграші чемпіонату Росії серед клубів Першої ліги. У цьому турнірі дебютував 13 серпня 1992 року в переможному (4:1) домашньому поєдинку 20-о туру Західної зони проти азовського АПК. Рудинський вийшов на поле в стартовому складі, а на 84-й хвилині його замінив Олег Артамонов[2]. Єдиним голом у Першій лізі відзначився 19 вересня 1992 року на 82-й хвилині нічийного (3:3) виїзного поєдинку 27-о туру західної зони проти петербурзького «Динамо». Юрій вийшов на поле в стартовому складі, а на 82-й хвилині його замінив Володимир Шаповалов[3]. У складі «Енергомаша» в чемпіонатах СРСР та Росії зіграв 25 матчів та відзначився 2-а голами.

У 1993 році повернувся до України. Виступав за «Авангард» (Мерефа) в аматорському чемпіонаті України (17 матчів). У команді відіграв два сезони. Також зіграв 1 матч у кубку України.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

По завершенні кар'єри гравця розпочав тренерську діяльність. Працював з юнацькою та молодіжною командою харківського «Металіста», тренував воротарів клубу. У 2016 році очолив СК «Металіст» у чемпіонаті Харківської області. У 2018 році нетривалий період часу тренував харківську «Кобру».

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]