Рудники (Мостиська)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рудники
Мостиська
Рудники

Палац Страхоцького (поч. XIX ст)
Загальна інформація
49°48′10″ пн. ш. 23°09′00″ сх. д. / 49.80278° пн. ш. 23.15000° сх. д. / 49.80278; 23.15000Координати: 49°48′10″ пн. ш. 23°09′00″ сх. д. / 49.80278° пн. ш. 23.15000° сх. д. / 49.80278; 23.15000
Адмінодиниця Мостиська
Головні вулиці Рудниківська, Годинівська, Маркіяна Шашкевича
Транспорт
Зовнішні посилання:
У проєкті OpenStreetMap

Рудники — один з районів малоповерхової садибної забудови міста Мостиська, колишнє приміське село, відділене річкою Січна.

Історія[ред. | ред. код]

У 1593 р. король Сигізмунд III повідомив Яна Фелікса Гербурта про вислання комісарів для відмежування Мостиськ від маєтностей Нові Рудники і Старі Рудники.

У 1880 р. село Рудники Ляцькі належало до Мостиського повіту Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорської імперії, в селі було 152 будинки і 855 жителів, а на землях фільварку 10 будинків і 65 мешканців, з них 79 греко-католиків, 816 римо-католиків, 25 юдеїв.[1] Місцева греко-католицька церква Вознесіння Господнього належала до парафії Мостиська Мостиського деканату Перемишльської єпархії.

На 01.01.1939 в селі було 1380 мешканців, з них 100 українців, 1220 поляків і 60 євреїв[2]. Село входило до ґміни Мосьціска Мостиського повіту Львівського воєводства Польської республіки. Після анексії СРСР Західної України в 1939 році село включене до Мостиського району Дрогобицької області.

Сучасність[ред. | ред. код]

У Рудниках зберігся палац Антонія Страхоцького з початку XIX ст., який після Другої світової війни служить місцевою школою.

Народились[ред. | ред. код]

Щепаник Ян, — винахідник

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Rudniki al. Rudniki Lackie // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 938. (пол.)
  2. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 51.

Див. також[ред. | ред. код]