Рудники (Стрийський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Рудники
Церква святого Михаїла
Церква святого Михаїла
Церква святого Михаїла
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Стрийський район
Громада Миколаївська міська громада
Код КАТОТТГ UA46100110210011652
Облікова картка с. Рудники 
Основні дані
Засноване 1650 року
Населення 3197 осіб
Площа 3,11 км²
Густота населення 1027,97 осіб/км²
Поштовий індекс 81642[1]
Телефонний код +380 3241
Географічні дані
Географічні координати 49°26′56″ пн. ш. 23°54′49″ сх. д. / 49.44889° пн. ш. 23.91361° сх. д. / 49.44889; 23.91361Координати: 49°26′56″ пн. ш. 23°54′49″ сх. д. / 49.44889° пн. ш. 23.91361° сх. д. / 49.44889; 23.91361
Середня висота
над рівнем моря
262 м[2]
Водойми р. Нежухівка, р. Перекип
Відстань до
обласного центру
43 км
Відстань до
районного центру
13 км
Місцева влада
Адреса ради 81600, Львівська обл., Стрийський р-н, м. Миколаїв
Карта
Рудники. Карта розташування: Україна
Рудники
Рудники
Рудники. Карта розташування: Львівська область
Рудники
Рудники
Мапа
Мапа

CMNS: Рудники у Вікісховищі

Рудники — село в Україні, у Стрийському районі Львівської області. Населення становить 3197 осіб. Орган місцевого самоврядування — Миколаївська міська рада.

Розташування[ред. | ред. код]

Село Рудники віддалене від центру громади на 16 км. Добре налагоджений транспортний зв'язок з допомогою автобусів та залізниці, що проходить біля східної границі села. Через село проходить автодорога Львів — Дрогобич. Межею села на заході є р. Нежухівка. Через середину села протікає річка Перекип. На півночі село межує з с. Устя, а на сході з с. Пісочна. Місцевість має рівнинний характер, лише на заході зустрічаються обриви, які закінчуються рівниною. На півдні села розташований ліс, що зветься Селищі. В північній частині села знаходяться рибні стави, викопані на місці колишнього лісу.

Історія[ред. | ред. код]

Село Рудники належить до старовинних поселень. Про це свідчать знайдені в землі кам'яні сокири. Ці первісні знаряддя праці добре відшліфовані, однакової форми і подібні до тих, що зустрічаються біля Карпат. Крім сокир, знайдено фігурки з кременю, що мають вигляд людей.

У податковому реєстрі 1515 року в селі документується оренда 3 ланів (близько 75 га) оброблюваної землі Фетком і по 2 лани орендували Костко і Лопатка[3].

Село Рудники засноване у XVII столітті. На теперішній території села в той час були три села: Голодівка, Селищі, Кирнички. Нині цими назвами називають поля. На території села був монастир, який наприкінці XVIII століття був закритий, а землі передані поміщикові Свіжавському. Цей поміщик з'єднав всі три села в одне і назвав Рудники.

Назву села дав металургійний комплекс, котрий з перервами функціонував від IV століття до часів входження хорватських земель наприкінці X століття. Згодом поселення неодноразово відроджувалося: у XI—XII та від XVI століття. Комплекс в Рудниках досліджував В. М. Цигилик. Знайдені житла, господарські споруди, 10 горнів по виплавці заліза (VIII—X ст.).

Ще з давніх часів на прилеглих до населеного пункту землях були такі хутори, як: Ріка, Перекіпець, Гостинець.

Під впливом революційних подій, що відбувалися 1848—1849 років в Австрійській імперії, селяни Рудників часто виступали проти поміщика Полянського. Панщина в селі була скасована у 1848 році. В честь того селяни зібрали всі ручні знаряддя праці, закопали за селом, поставили пам'ятник, який назвали «Пам'ятник свободи».

Після скасування кріпосного права в селі відбулися великі зміни. Поміщиця-вдова, виїжджаючи з села, задумала продати землю. Неписьменні люди, щоб узаконити акт купівлі земель, звернулися до адвоката Полянського. Полянський обдурив селян і закупив усю землю сам.

Під час першої світової війни більша частина села згоріла. По війні власник села виїхав, а наступником став його син Володимир Полянський.

Під час першої світової війни до села, за переказами старожилів, прийшло військо, до тих пір небачене. Це були січові стрільці. В Рудниках стояв похідний курінь вишколу підстаршин. Стрільці розмістилися на постій в скромних хатах. У лавах УГА було близько 100 жителів з села.

Населення[ред. | ред. код]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:

Мова Відсоток
українська 99,41%
російська 0,47%
інші 0,12%

Церква[ред. | ред. код]

В центрі села, близько 100 років тому, збудовано храм святого Архистратига Михаїла.

Пам'ятники[ред. | ред. код]

  • пам'ятник «Борцям за волю України» (скульптор Петро Дзиндра, архітектор Олександр Ярема, 1990), вул. Шкільна;
  • пам'ятник Т. Г. Шевченку (1965), вул. Шкільна.
  • пам'ятник воїнам УГА.
  • пам'ятний знак воїнам, які загинули під час німецько-радянської війни (скульптор Аїда Охріменко)

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

Навчалися[ред. | ред. код]

  • В місцевій школі навчався Іванус Михайло — діяч ОУН, надрайонний референт СБ ОУН, в.о. окружного референта СБ ОУН Городоччини.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Довідник поштових індексів України. Львівська область. Миколаївський район. Архів оригіналу за 16 лютого 2016. Процитовано 10 лютого 2016.
  2. Прогноз погоди в с. Рудники. weather.in.ua. Погода в Україні. Процитовано 26 березня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  3. Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — S. 166, 167. (пол.)
  4. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]