Рудня-Калинівка
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| село Рудня-Калинівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Житомирська область |
| Район | Коростенський район |
| Громада | Малинська міська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1634 |
| Населення | 44 |
| Площа | 1 км² |
| Густота населення | 44 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 11612 |
| Телефонний код | +380 4133 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°59′53″ пн. ш. 29°04′19″ сх. д. / 50.99806° пн. ш. 29.07194° сх. д.Координати: 50°59′53″ пн. ш. 29°04′19″ сх. д. / 50.99806° пн. ш. 29.07194° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
159 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 11600, Житомирська обл., Малинський р-н, с. Ксаверів |
| Карта | |
  Рудня-Калинівка | |
 Рудня-Калинівка | |
| Мапа | |
| |
Рудня-Калинівка — село в Україні, в Коростенському районі Житомирської області. Входить до складу Малинської міської громади.
Історія[ред. | ред. код]
.jpg)
- 1846-63 роки — поселення Рудня-Калинівська було позначено на «Військово-топографічній мапі західної частини Російської імперії» (мапа Ф. Ф. Шуберта — 3 версти в дюймі), що була складена в 1946—1963 роках, а надрукована в 1967 році. За 1,5-2 кілометри на північний захід від Рудні Калинівської (за річкою Кам"янкою) стояла поташна буда[1].
- 1866 рік — слобода приватного володіння. Знаходиться при притоці (без назви) річки Кам'янка, на відстані від повітового міста — 52 версти, від стану — 24 версти. По віросповіданню — римо-католики. Слобода має водяний млин та 18 дворів, де проживає: чоловіків — 80, жінок — 61, всього жителів — 141[2].
- ХІХ століття — католики Рудні Калинівської належали до парафії (релігійної громади) костьолу Св. Теклі (містечко Народичі), Овруцького деканату, Луцько-Житомирської римо-католицької духовної консисторії.[3]
- 1887 рік — Рудня-Калинівська перебуває в межах Нововороб'ївської волості[4].
- 1906 рік — Рудня-Калинівська перебуває в межах Базарської волості. Відноситься до 1 стану. Поштова адреса — м. Овруч. Має 38 дворів, де проживає 264 жителі чоловічої та жіночої статі[5].
- 1 грудня 1910 року перебуває в межах Базарської волості. Найближчі станції: залізнична — «Малинъ» — 31 верста; поштова — «Базаръ» — 10 верст; телеграфна — «Малин» — 33 версти. Має 52 двори, де проживає 301 житель чоловічої та жіночої статі[6].
- 1941 рік — Рудня-Калинівка має 77 дворів де проживає 257 мешканців. З них: чоловічої статі — 94, жіночої статі — 163[7].
У 1941—54 роках — адміністративний центр колишньої Руднє-Калинівської сільської ради Базарського району[8].
- 1972 рік — село перебуває в межах Малинського району та підпорядковується, разом з с. Савлуки, Ксаверівській сільській раді[9].
- 1991 рік — внаслідок Чорнобильської катастрофи 1986 року, село входить до зони безумовного (обов'язкового) відселення, проте Верховною Радою це уточнення поки не затверджене[10].
- 2010 рік — Житомирська обласна рада ухвалила рішення про уточнення назви села на Рудня-Калинівська[11][12].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Военно-топографическая карта западной части Российской империи / Под ред. Ф. Ф. Шуберта. — С.-Петербург: Военно-топографическое депо, 1867. — С.21-7.
- ↑ Сведения о населенных местах Волынской губернии, собранные губернским статистическим комитетом МВД по предписанию Министра внутренних дел от 9 апреля 1859г., для подготовки издания Полного списка населенных мест Российской Империи. Часть II [Дело] : 1859г. — 1859. — 808 л.. — (Фонд Центрального статистического комитета МВД. Опись № 4). Место хранения оригинала: РГИА. Ф.1290. Оп.4. Д.89. С.283.
- ↑ ДАЖО — ф. 178. (Луцько-Житомирська римо-католицька духовна консисторія. 1798—1920гг).
- ↑ Список населенных мест Волынской губернии / Волынский губ. стат. комитет. — Житомир: Волынская губ. тип., 1887. — С.167.
- ↑ Список населенных мест Волынской губернии / Волынский губ. стат. комитет. — Житомир: Волынская губ. тип., 1906. — С.172.
- ↑ Список населенных мест Волынской губернии / Волынский губ. стат. комитет. — Житомир: Волынская губ. тип., 1911. — С.344-345.
- ↑ М.Лутай. Базар, Базарський район, Малі Міньки в історії Другого Зимового походу УНР // Шляхами творення української державності: за матеріалами регіон. наук.-практ. конф. «Боротьба українського народу за державну незалежність в 1917—1921 роках (до 85-річчя Другого Зимового походу)» / Житомирська обласна державна адміністрація. — Житомир: [б. в.], 2006. — С.156–163.
- ↑ Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь», 2007. с. 174. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 21 липня 2023.
- ↑ Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — С.435.
- ↑ Постанова Кабінету Міністрів УРСР від 23 липня 1991 р. №106. ВРУ. Процитовано 3 січня 2016.
- ↑ Проект рішення «Про внесення змін в адміністративно-територіальний устрій Житомирської області». Архів оригіналу за 15 січня 2015. Процитовано 11 травня 2015.
- ↑ Рішення від 8 вересня 2010 року № 1202 «Про внесення змін до рішення обласної ради від 18.03.10 № 1062 „Про внесення змін в адміністративно-територіальний устрій Житомирської області“». Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 11 травня 2015.
Посилання[ред. | ред. код]
| |||||||||||