Перейти до вмісту

Рудня (Овруцька міська громада, колишня Ігнатпільська сільська рада)

Координати: 51°8′25″ пн. ш. 28°42′15″ сх. д. / 51.14028° пн. ш. 28.70417° сх. д. / 51.14028; 28.70417
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Рудня
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Коростенський район
Тер. громада Овруцька міська громада
Код КАТОТТГ UA18060170740015610
Основні дані
Засноване до 1906 р.
Населення 147
Площа 0,314 км²
Густота населення 468,15 осіб/км²
Поштовий індекс 11111
Телефонний код +380 4148
Географічні дані
Географічні координати 51°8′25″ пн. ш. 28°42′15″ сх. д. / 51.14028° пн. ш. 28.70417° сх. д. / 51.14028; 28.70417
Середня висота
над рівнем моря
164 м
Місцева влада
Адреса ради 11163, Житомирська обл., Овруцький р-н, с. Ігнатпіль, вул. Олександра Василенка, 9а
Карта
Рудня. Карта розташування: Україна
Рудня
Рудня
Рудня. Карта розташування: Житомирська область
Рудня
Рудня
Мапа
Мапа

Ру́дня (колишня назва Старопотаповицька Рудня) — село в Україні, в Коростенському районі Житомирської області. Входить до складу Овруцької міської громади. Населення становить 147 осіб.

Історія

[ред. | ред. код]

У 1906 році Старопотаповицька Рудня, село Велико-Фосівської волості Овруцького повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 21 верст, від волості 15. Дворів 30, мешканців 194.

До 2020 року орган місцевого самоврядування — Ігнатпільська сільська рада.

Населення

[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року населення села становило 147 осіб, з них 95,24 % зазначили рідною українську мову, 4,08 % — російську, а 0,68 % — іншу[1].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 5 січня 2016.

Посилання

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795—2006 Довідник. — Житомир: Волинь, 2007—620 с. --  ISBN 966—690 –090 — 4
  2. Список населених місць  Волинскої губернії. —  Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. —- 219 с.