Рудольф Бенкендорф

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рудольф Бенкендорф
нім. Rudolf Benkendorff
Народився 5 серпня 1890(1890-08-05)
Гамбург, Німецька імперія[1]
Помер 4 серпня 1973(1973-08-04) (82 роки)
Гамбург, ФРН
Діяльність метеоролог
Учасник Перша світова війна і Друга світова війна
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини[1]
Нагороди
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
За поранення (нагрудний знак)
За поранення (нагрудний знак)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За Атлантичний вал»
Медаль «За Атлантичний вал»
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Командор ордена За заслуги перед ФРН
Командор ордена За заслуги перед ФРН

Рудольф Бенкендорф (нім. Rudolf Benkendorff; 5 серпня 1890, Гамбург4 серпня 1973, Гамбург) — німецький метеоролог і військовий чиновник, доктор політичних наук (13 серпня 1914), міністерський диригент люфтваффе (1 листопада 1944).

Біографія[ред. | ред. код]

Вивчав кліматологію у Гайдельберзькому, Кільському та Берлінському університетах. З початком Першої світової війни вступив добровольцем в 1-й запасний кулеметний батальйон, потім ордонанс-офіцер і командир роти 18-го резервного єгерського батальйону. 14 грудня 1918 року демобілізований і вступив на державну службу. З 21 червня 1926 року — референт служби погоди і безпеки польотів у відділі авіації Імперського міністерства транспорту. 1 квітня 1933 року переведений в люфтваффе і призначений директором служби погоди Імперської метеорологічної служби. З 15 жовтня 1934 року — директор метеорологічної служби 6-го авіаційного округу, потім Командування ВПС «Море» (зі штаб-квартирою в Кілі). В 1937 році вступив у НСДАП (квиток №5 825 472). З 21 червня 1939 року — головний метеоролог 2-го повітряного флоту. 25 червня 1943 року призначений начальником Імперської служби погоди ОКЛ і очолював її до кінця війни. В травні 1945 року взятий в полон. 5 грудня 1945 року звільнений і повернувся на службу в метеорологічні організації. В 1953/60 роках — президент Німецької метеорологічної служби у Франкфурті-на-Майн.

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Яуза-Пресс, 2005. ISBN 5699137688

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Beamte nationalsozialistischer Reichsministerien