Рудольф Вайгль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Рудольф Штефан Вайгль
Rudolf Stefan Jan Weigl
[[Файл:Rudolf Weigl 2.jpg|250px]]
Рудольф Вайгль
Інші імена Штефан, Ян
Народився 2 вересня 1883(1883-09-02)
Моравія
Помер 11 серпня 1957(1957-08-11) (73 роки)
Закопане, Польща
Поховання Раковицький цвинтар (Краків)
Громадянство Польща
Національність поляк
Ім'я при народженні Рудольф Штефан Вайгль
Діяльність біолог
Відомий відкривач вакцини проти тифу

Рудольф Штефан Вайгль (пол. Rudolf Stefan Jan Weigl, нар.2 вересня 1883, Моравія — пом.11 серпня 1957, Закопане, Польща) — біолог, лікар та вчений (відкрив вакцину проти тифу).

Біографія[ред.ред. код]

Пам'ятник Рудольфу Вайглю у Вроцлаві

Рудольф Вайгль народився 2 вересня 1883 року у Чехії. Його батьками були чеські німці. У п'ятирічному віці він втрачає батька. Ним опікувався вітчим, який був учителем гімназії в Стрию, неподалік Львова. Тут гімназію закінчив і Рудольф. Пізніше навчався у Львівському університеті на біологічному факультеті. Після студіювання майбутній вчений працював асистентом професора Йозефа Насбаума-Гіляровича, під керівництвом якого захистив докторську дисертацію й став викладати у Львівському університеті.

З початком Першої світової війни Рудольф Вайгль потрапив до армії, де служив військовим лікарем. Майбутній вчений стикнувся із епідемією тифу серед австрійських військових та російських полонених. В 1918 році Вайгль виготовив вакцину проти тифу, що врятувала життя багатьох людей. В процесі роботи він сам двічі заразився і перехворів висипним тифом. Виготовлену вакцину вперше випробував на собі.

Викладав у Львівському університеті Яна Казимира. Виїздив у наукові закордонні відрядження з метою поширення свого видатного відкриття. Під час Другої світової війни працював в окупованому нацистами Львові, що спричинило безпідставні звинувачення у колабораціонізмі (пізніше з цих причин вчений не зміг стати Нобелівським лауреатом). Незважаючи на підтвердження участі вченого в Рухові Опору нацистам, на його допомогу потерпаючим від війни, вчений зазнав переслідування з боку комуністичної влади й вимушений був залишити Львів та емігрувати до Польщі.

Після війни завідував кафедрою біології у Краківському університеті, пізніше у Познані.

В 1951 році пішов на пенсію. Помер в 1957 році в місті Закопане.

У 2003 році був зачислений до Праведників народів світу.

Література[ред.ред. код]

  • Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.
  • Ryszard Wójcik: Kapryśna gwiazda Rudolfa Weigla : Wydawnictwo Uniwersytetu Gdańskiego : Gdańsk 2015 : ISBN 978-83-7865-308-0

Посилання[ред.ред. код]

Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.