Рудольф Калман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рудольф Калман
Rudolf Kalman
Rudolf Kalman.jpg
Народився 19 березня 1930 р
Будапешт
Помер 2 липня 2016 р (86 років)
Гейнсвілл (Флорида)
Громадянство
(підданство)
Flag of the United States.svg США
Діяльність математик, винахідник, викладач університету
Alma mater Массачусетський технологічний інститут і Колумбійська школа інженерії та прикладних наук[d]
Сфера інтересів Теорія керування
Заклад Стенфордський університет і Університет Флориди
Науковий керівник John R. Ragazzini[d]
Аспіранти, докторанти Eduardo D. Sontag[d]
Член Французька академія наук, Американське математичне товариство, Національна академія наук США, Угорська академія наук, Російська академія наук, Американська академія мистецтв і наук і Національна інженерна академія США[d]
Нагороди

Рудольф Калман у Вікісховищі?

Рудольф Еміль Калман (Кальман, угор. Kálmán Rudolf Emil угор. Kálmán Rudolf Emil 19 травня 1930, Будапешт, Угорщина — 2 липня 2016) — американський інженер і дослідник в області теорії керування. Член Національної Академії наук (1994) і Інженерної академії (1991) США, Французької АН (1989), почесний член Угорської АН (1976), іноземний член РАН (1994). Вніс істотний внесок в сучасну теорію керування (вважається одним з її засновників), найбільш відомий як творець фільтра Калмана. Удостоєний Національної наукової медалі (2009).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї інженера-електрика. У 1943 р. вони емігрували в США.

Вивчав електротехніку в Массачусетському технологічному інституті де здобув ступінь бакалавра в 1953 р. і ступінь магістра в 1954 р. Після МТІ він навчався в Колумбійському університеті під керівництвом Дж. Р. Рагаціні і здобув ступінь доктора філософії в 1957 р. З 1957 по 1958 Калман працював інженером у Дослідницькій лабораторії компанії IBM. У цей проміжок він зробив внесок у розробку дискретних систем керування, а також у додатки теорії Ляпунова до розробки систем керування. У 1958 році Калман перейшов в заснований Лефшецем Інститут перспективних досліджень в Прінстоні, де пропрацював до 1964 року, дослужившись від математика до заступника директора. До цього періоду відносяться його піонерські роботи в області теорії керування. У них він досліджував питання спостережливості і керованості систем керування, теорію оптимальних систем керування. До цього ж часу (кінець 1958 — початок 1959) відноситься його найвідоміша робота — розробка цідила Калмана. Ґрунтуючись на попередніх роботах Вінера, Колмогорова, Шеннона та ін., Калман розробив техніку оцінки вектора стану системи керування з використанням неповних і неточних (зашумлених) вимірювань, використовувану зокрема, в системах навігації. У 1964 році Калман перейшов в Стенфордський університет на відділення «Електротехніка, механіка і дослідження операцій». У цей період він займався теорією реалізацій і теорією алгебраїчних систем.

Член Американської академії мистецтв і наук.

Нагороди[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]