Рудольф Кох

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рудольф Кох
нім. Rudolf Koch
Народився 20 листопада 1876(1876-11-20)
Нюрнберг, Середня Франконія, Баварія, Німецька імперія[1]
Помер 9 квітня 1934(1934-04-09)[2][3] (57 років)
Оффенбах-на-Майні, Дармштадт, Гессен, Німеччина[1]
Країна Flag of Germany (1867–1918).svg Німеччина
Діяльність шрифтовий дизайнер
Alma mater Staatliche Zeichenakademie Hanaud
Знання мов німецька[2]
Роки активності 1891[4]1934[4]

Рудольф Кох (нім. Rudolf Koch; 20 листопада 1876, Нюрнберг9 квітня 1934, Оффенбах, Дармштадт, Гессен) — німецький шрифтовий дизайнер. Також займався вивченням писемності, каліграфії, типографії та ілюстрування.

Широко відомий створеними для оффенбахської словолитні шрифтами Klingspor Type[en] , серед найбільш використовуваних з них — Neuland[en] і Kabel[en].

Життєпис[ред. | ред. код]

Кох провів підліткові роки в Ганау, навчаючись і працюючи в майстерні з виготовлення металевих виробів і водночас відвідуючи художню школу. Згодом вступив до Академії витончених мистецтв у Нюрнберзі.

У 18971906 працював в Лейпцигу в різних компаніях, що займалися книготоргівлею, а також ілюстрував і створював книжкові обкладинки в стилі модерн, який був популярний в той час[5]. У 1906 Кох влаштувався на словолитний завод Rudhard Type в Оффенбаху, пізніше відомий як Klingspor Type. Серед інших відомих графічних дизайнерів, які працювали на цьому заводі, були Отто Екман і Петер Беренс[6].

Кох був глибоко духовною і побожною людиною, сповідував лютеранство, проводячи багато часу за роботою над релігійними публікаціями і рукописами, яких він написав близько сотні протягом життя. Вважав алфавіт найвищим досягненням людства[7].

У 1934 він передчасно помер від серцевого нападу у віці 59 років.

Кар'єра і вплив[ред. | ред. код]

Листівка, яку Кох зазвичай надсилав, коли його просили дати безкоштовний зразок його творчості: «Lecken Sie mich am Arsch!» («Поцілуй мене в дупу!»)

Кох захоплювався Вільямом Моррісом. Виступаючи на конференції в Лондоні, він засумнівався, що Морріс не є німцем за походженням: «Я відчуваю таку близькість до нього, що у мене завжди є відчуття, що він не може бути англійцем, він повинен бути німцем»[8].

Вчення Морріса «Рух мистецтв і ремесел» яскраво виражене в методах рукописного письма і техніці різьби по дереву Коха. Він високо цінував майстерність у друкарському дизайні і методах друку[9]. Проте його кар'єра проходила в період швидкого розвитку друкарської техніки, так в 1886 була винайдена лінотипна машина, в 1887 — монотипна система, а в 1907офсетний друк; всі ці новомодні технології суперечили ремісничому духу Коха.

Кох читав лекції в оффенбахській Школі мистецтв і ремесел. У 1918, після Першої світової війни, він відкрив майстерню, в якій навчав студентів типографської справи, каліграфії, деревообробки та інших ремесел[10]. Найбільш відомий своїм каліграфічним талантом [11], Кох опирався на традицію, створюючи оригінальне, просте вираження зі своїх матеріалів.

Багато шрифтів Коха, таких як Kochschrift і Willhelm Klingspor Gotisch, позначені відчутним впливом рукописів і готичних літер,[12] [13], стилю, який виник в Німеччині. Відомий також своєю націоналістичною ідеологією, він писав в Der Deutsche: «Ще хлопчиком я хотів стати справжнім німцем. Я ненавидів все, що було іноземним, і навіть коли я ріс, я відчував, що це ознака справжньої відданості»[14].

Кох просував німецький друкований алфавіт в нарисах і журналах, де він публікувався. Він також проводив виставки зі своєю художньою групою Offenbach Schreiber, яка пропагувала ручне письмо і каліграфію, виражаючи через них відродження традиційної писемності. Відданість Коха готичному письму, можливо, обмежила його визнання в англомовних країнах[15]. Його роботи також були частиною художнього конкурсу на Літніх Олімпійських іграх 1928[16].

Кох написав книгу, яка містить 493 символи старого світу, монограми і руни, що має назву «Книга знаків» (англ. The Book of Signs); перевидана в 1955 в серії «Доверський архів живопису».

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Deutsche Nationalbibliothek, Staatsbibliothek zu Berlin, Bayerische Staatsbibliothek et al. Record #116273356 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. а б Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. The Fine Art Archive — 2003.
  4. а б RKDartists
  5. Masini, Lara-Vinca (1984). Art Nouveau. London, UK: Thames and Hudson. с. 172. ISBN 0-500-23395-0. 
  6. Fabian, Nicholas. Rudolf Koch. Calligrapher, Type Designer, Punch Cutter, Teacher. Type Design, Typography & Graphic Images. Архів оригіналу за 10 грудня 2000. Процитовано 14 жовтня 2014. 
  7. Purvis, Alston W. (2013). Type: A Visual History of Typefaces and Graphic Styles. Cologne, Germany: Taschen. с. 19. ISBN 978-3-8365-4480-1. 
  8. Cinamon, Gerald (2000). Rudolf Koch. Letterer, Type Designer, Teacher (вид. 1st). London, UK: The British Library. с. 136. ISBN 0-7123-4659-7. 
  9. Purvis, Alston W. (2003). Graphic Design 20th Century. Amsterdam, The Netherlands: BIS Publishers. с. 13. ISBN 9789063690519. 
  10. Meggs, Philips B. (2006). Meggs' History of Graphic Design (вид. 4th). New York, USA: John Wiley & Sons. с. 173. ISBN 0-471-69902-0. 
  11. Raizmann, David (2010). History of Modern Design (вид. 2nd). Laurence King Publishing Ltd. с. 208. ISBN 978-0131842663. 
  12. Purvis, Alston W. (2013). Type. A Visual History of Typefaces and Graphic Styles vol.2. Cologne, Germany: TASCHEN. с. 19. ISBN 978-3-8365-4480-1. 
  13. Meggs, Philip B. (2006). Meggs' History of Graphic Design (вид. 4th). John Wiley & Sons. с. 173. ISBN 0-470-16873-0. 
  14. Cinamon, Gerald (2000). Rudolf Koch. Letterer. Type Designer, Teacher (вид. 1st). London, UK: The British Library. с. 125. ISBN 0-7123-4659-7. 
  15. Cinamon, Gerald (2000). Rudolf Koch. Letterer, Type Designer, Teacher (вид. 1st). London, UK: The British Library. с. 30. ISBN 0-7123-4659-7. 
  16. Rudolf Koch. Olympedia. Процитовано 26 липня 2020. 

Посилання[ред. | ред. код]