Ружинські

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ружинські
Герб роду
Рід Ружинські
Титул Князі
Держава Велике Князівство Литовське
Корона Королівства Польського
Родоначальник Олександр Наримунтович
Гілки роду Розумовські
Споріднені роди Острозькі, Глинські, Дашкевичі
Володіння Ружин

Ружинські (Рожинські) — старовинний русько-литовський князівський рід, який веде свій родовід від Олександра Наримунтовича, онука засновника Литовської держави князя Гедиміна.

Короткі відомості[ред. | ред. код]

У документах князі Ружинські згадуються вперше у 1545 році у зв'язку з описом замків Волині. Прізвисько своє Ружинські отримали від назви головної князівської садиби Ружина Ковельського повіту.

Крім Волині Ружинські оселилися й у Київщині, здобувши собі там значні маєтності (Новий Ружин, Котельня, Паволоч та ін.).[1] З цього роду в 16 столітті вийшло кілька козацьких отаманів, старост Черкаських, які ходили походами на татар і яких можна вважати батьками-засновниками Війська Запорізького Низового. З родини Ружинських, як мінімум, п'ятеро свого часу отримало гетьманську булаву.

Представники[ред. | ред. код]

Гілка Ружинських, яка прославилась у козацьких війнах вела своє походження від Івана Михайловича (пом. 1545).

  • Роман Кирилович Ружинський (157518 квітня 1610) — гетьман військ Лжедмитрія II (1608). У 16091610 роках брав участь у поході польських військ на Москву;
  • Анна Кирилівна — дружина Станіслава Надаржинського, пізніше Древецького;
  • Ядвіга Кирилівна — була чотири рази одружена;
  • Гелена Кирилівна— дружина Яна Угровецкого та Семена Немсти
  • Григорій Іванович Ружинський (пом. 1577) — сотник надвірної корогви князів Сангушків;
  • Адам Григорович Ружинський
  • Ян Михайлович Ружинський;
  • Іван Михайлович Ружинський;
  • Федора Михайлівна — дружина Андрія Чосновського;
  • Маруша Михайлівна — дружина Олександра Залеського;
  • Дмитро Іванович Ружинський

За К. Несецьким, остання з роду — дружина ротмістра Петра Свірзького.[3]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Wolff, Józef (1852-1900). (1895). Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku. skład główny w Księgarni Gebethnera i Wolffa. OCLC 749850234. 
  2. Левицький О. Сім'я і побут українців у XVI ст. // На переломі. — К. : Україна, 1994. — С. 195. — ISBN 5-319-01070-2.
  3. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… [Архівовано 2014-12-08 у Wayback Machine.] — Lwów, 1743. — T. 4. — S. 252. (пол.)

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]