Рузвельт Сайкс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Рузвельт Сайкс
Рузвельт Сайкс.jpg
Основна інформація
Дата народження 31 січня 1906(1906-01-31)
Місце народження Елмар, Арканзас, США
Дата смерті 17 липня 1983(1983-07-17)
Місце смерті Новий Орлеан, США
Роки активності 1920-ті–1983
Країна США
Професія музикант
Інструменти фортепіано
Жанри блюз
Псевдоніми Доббі Брегг, Віллі Келлі, Ізі Папа Джонсон
Лейбл Decca, Bluesville, Folkways, Crown, Delmark

Рузвельт Сайкс (англ. Roosevelt Sykes; 31 січня 1906, Елмар, Арканзас17 липня 1983, Новий Орлеан) — американський блюзовий музикант. Член Зали слави блюзу (1999).

Біографія[ред.ред. код]

Народився 31 січня 1906 року в Елмарі, штат Арканзас. Його сім'я декілька разів переїздила з місця на місце, і в підсумку чотирирічний Рузвельт залишився у бабусі. Найперші уроки музики отримав у церкві, причому навчався грати не на піаніно, а на церковному органі. Почав музичну кар'єру у стилі баррелхаус.

У 15 років почав професійно займатися музикою, гастролював у складі різних гуртів і дуетом з приятелем піаністом Лі Гріном. Гастролював молодий музикант в основному в Сент-Луїсі і в його околицях, а також постійно відвідував Мемфіс і Чикаго. Саме у цей час сформувався власний стиль музиканта, його гра стала ще більш насиченою і технічною, яка вже не обмежувалась стилем баррелхаус. Отримав прізвисько «медонос» (англ. The Honeydripper).

У 1929 році випустив першу платівку «44 Blues» на лейблі O'Keh Records, яка мала успіх. До кінця року мав контракти з 4 студіями звукозапису під власним ім'ям і трьома різними псевдонімами (Доббі Брегг, Віллі Келлі, Ізі Папа Джонсон). У 1935 році підписав найважливіший для себе контракт з лейблом Decca Records. Також, записувався як акомпаніатор. У ті ж роки займався пошуками талановитих музикантів для Decca, поєднуючи це з гастролями в провінційних містах, там, куди штатні студійні скаути леблу не могли дістатися.

У 1941 році переїхав до Чикаго. Виступав з Мемфіс Мінні, записувався з гуртом Джампа Джексона, працював сесійним музикантом на лейблах Bullet і Bluebird, з останнім у 1943 році підписав черговий контракт. До того часу вже мав постійний гурт The Honeydrippers. Назва гурту виявилася вельми поширеною. Гурт з точно такою ж назвою створив у 1940-х роках джамп-блюзовий піаніст Джо Ліггінс — The Louisiana Honeydrippers. Зрештою, він перейменувати свій гурт на The Original Honeydrippers.

В 1945 році випустив два ритм-енд-блюзові хіти (кавер-версії «I Wonder» Сесіла Ганта і «The Honeydripper» Джо Ліггінса). Наступного року випустив ще один хіт «The Sunny Road» вже на новому лейблі Victor. Продовжував багато гастролювати, а його партнером був співак Сент-Луїс Джиммі Оден, автор блюзового стандарту «Goin' Down Slow» (1941, Bluebird).

В 1951 році підписав контракт з чиказьким лейблом United Records, на якому також випустив декілька успішних синглів. У 1955 році на новоорлеанському лейблі Imperial записисав «Sweet Home Chicago». Вважається, що версія Сайкса стала своєрідним прикладом для багатьох виконавців цієї пісні. У 1950-х розпустив свій гурт і переїхав у Новий Орлеан. У Новому Орлеані виступав у найкращих клубах, часто гастролював в Сент-Луїсі і Мемфісі, підписав контракти зі студіями Decca, Bluesville, Crown і Delmark, випустив кілька синглів і 5 альбомів. Брав участь у декількох фолк-блюзових фестивалях.

Впродовж своєї кар'єри взяв участь в декількох суто джазових проектах. В свої перші європейські гастролі в 1961 році їздив як джазмен-піаніст в гурті Кріса Барбера.

Впродовж 1970-х років регулярно записувався, випускав новий альбом кожні два роки. Продовжував активно виступати наприкінці 1970-х і на початку 1980-х років.

Помер 17 липня 1983 року від серцевого нападу у віці 77 років у Новому Орлеані. Похований на кладовищі Провіденс-меморіал-парк в Новому Орлеані у невідомому місці. У 1999 році був посмертно включений до Зали слави блюзу.

Дискографія[ред.ред. код]

Альбоми[ред.ред. код]

Сингли[ред.ред. код]

  • «Fine and Brown»/«Lucky Blues» (United, 1952)
  • «Raining in My Heart»/«Heavy Heart» (United, 1953)
  • «Walkin' this Boogie»/«Security Blues» (United, 1953)
  • «Living the Life I Love»/«Four O'Clock Blues» (United, 1954)
  • «Come Back Baby»/«Tell Me True» (United, 1955)
  • «Sweet Old Chicago»/«Blood Stains» (Imperial, 1955)
  • «Hush Oh Hush»/«Crazy Fox» (Imperial, 1955)
  • «Pinewoods»/«I'll Get Even» (Bea & Baby, 195?)
  • «Miss Ida B.»/«Satellite Baby» (Bluesville, 1960)
  • «Slave for Your Love»/«Gone With the Wind» (Kent, 1962)
  • «Wild Side»/«Out On a Limb» (Kent, 1965)

Нагороди[ред.ред. код]

У 1999 році включений до Зали слави блюзу.

Посилання[ред.ред. код]