Рукн аль-Даула

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рукн аль-Даула
Ruknal-DawlaCoinHistoryofIran.jpg
Ім'я при народженні حسن پسر بویه
Народився 898(0898)
Дейлем
Помер 976(0976)
Рей
Національність перс
Титул емір Рея та Хамадану
Посада Emir of Ray[d]
Термін 935—976 роки
Попередник засновано
Наступник Факр аль-Даула
Конфесія шиїзм
Рід Буїди
Батько Буя
Брати, сестри  • Імад аль-Даула і Муїз аль-Даула
Діти 3 сини

Рукн аль-Даула (*'898/900 — 976) — емір Рея та Хамадану в 935976 роках. Тронне ім'я перекладається як «Опора держави». Повне ім'я — Хасан бен Буя рукн аль-Даула.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив зі старовинного роду місцевої знаті в Західному Дейлемі (сучасна провінція Гілянь). Його предки вже служили шахам Сасанідської держави. З часом рід перейшов в іслам, ставши прихильником шиїтів. Син вождя дейлемітів Буї. Народився в області Дейлем між 898 та 900 роками. При народженні отримав імя Хасан. Про молоді роки нічого невідомо.

Початку своїй кар'єри зобов'язаний братові Алі, який у 928 році поступив на службу до саманідського намісника Хорасану і Табаристану Макана ібн Какі. Незабаром військову посаду при братові отримав також й Хасан. У 930 році разом з братом підтримав заколот Макана проти Саманідів. У 931 році разом з Алі перейшов на бік роду Зіяридів, який встановив владу на переважній частині Персії.

У 932—933 роках Хасан брав участь у походах брата до Казвіна, сприяв захопленню провінції Фарс та Хузістан. Втім у 934 році Буїди зазнали поразки від Мардавіджа Зіярида. В результаті за мирною угодою Хасан відправився в якості заручника до Табаристану.

У 935 році після вбивства Мардавіджа Зіярид та початку протистояння між його спадкоємцями, хаан втік з Табаристану до Ширазу. Його брат Алі доручив захопив місто Ісфаган та навколишню область. Хасану доволі швидко вдалося це виконати. Втім зіяриди, отримавши допомогу від Саманідів, почали свій наступ, в результаті у 938 році Хасан втратив Ісфаган, втім продовжив боротьбу. У 940 році йому вдалося відновити владу над Ісфаган. З цього моменту Хасан стає більш незалежним від брата Алі. Того ж року він завдав поразки зіяридам та відняв у них важливо місто Рей у Північній Персії. Слідом за цим вдерся до Горгану та Табаристану. Але тут стикнувся з військами Саманідів. У 943 році зазнав поразки й вимушений був залишити Рей.

У 945 році після захоплення Багдада братом Хасана — Ахмадом — та встановлення зверхності над багдадськими халіфами, Хасан разом з братами отримав від халіфа аль-Мустакфі почесне ім'я. Тепер його стали звати Рукн аль-Даула (братів Алі та Ахмада відповідно Імадом аль-Даулою і Муїзом аль-Даулою). Того ж року завдав поразки саманідському війську та захопив провінцію Хорасан. Протягом 946—947 років тривала війна за місто Рей. Зрештою Рукн аль-Даула здобув перемогу та приєднав його до своїх володінь. За цим війська буїда захопили області Горган та Табаристан.

У 948 році стикнувся з амбіцями держави Саларидів, яка намагалася поширити владу на північ Персії. У битві при Казвіні 949 року Рукн аль-Даула переміг війська саларідського володаря Марзбана ібн-Мухаммеда, який потрапив у полон. Його було відправлено до фортеці Самірам на південь від Ісфагана.

У 949 році після смерті брата Імада аль-Даули прийняв титул старшого еміра та отримав від халіфа аль-Муті почесну посаду амір аль-умара. Він рушив до Шираза, де зробив свого старшого сина Фанна Хосрова еміром Фарсу. Брат Муїз аль-Даула погодився з усіма діями Рукн аль-Даули. Але в цей час почалося нове вторгнення Саманідів до Хорасану, втім намісники буїдів невдовзі повернути втрачені володіння.

У 949 році розпочав військову кампанію проти Саларідів (там тривала внутрішня боротьба за владу), яка з перемінним успіхом тривала до 954 року. Зрештою вимушений був відмовитися від підкорення Тебризу та Аррану, уклавши мирну угоду з Саларідами, підкріплену династичний шлюбом. Разом з цієї кампанію тривала боротьба з Зіяридами за Горган і Табаристан.

У 955 році за посередництва Саманідів Абд аль-Маліка I Саманіда уклав мирний договір з зіяридами, за якими поступився останнім Горганом і Табаристаном. Втім вже у 958 році війська Зіяридів захопили Рей, але Рукн аль-Даула швидко відновив там владу. Натомість у 960 та 962 роках він захопив області Горгану та Табаристану, але не зміг там втриматися.

У 966 році наказав своїм військам знищити розбійників в Хорасану, що навіть стали загрожувати його столиці в Реї. У 967 році надав війська Ібрагіму Саларіду, якого було відновлено на троні. З 970 році розпочав походи проти курдської династії Хасанваїдів, що створили власну державу в Дінаварі. У 971 та 972 роках підписав мирні договори з Мансуром I Саманідом.

У 974 році небіж Рукн аль-Даули — Ізз аль-Даула — відмовився визнавати зверхність свого стрийка. Рукн відправив сина Адуд аль-Даулу, який переміг Ізза та мав намір сам стати еміром. Але Рукн аль-Даула змусив сина повернути владу нащадкам Муїза аль-Даули. У 976 році прийняв рішення, за яким поділялася його спадщина. У вересні того ж року він помер в Реї. Йому спадкували сини: Факр аль-Даула в Реї, Муайяд аль-Даула — в хамадані, Адуд ад-Даула — в Ісфагані та Ширазі з титулом старшого еміра.

Характер[ред. | ред. код]

Відповідно до середньовічних хроністів Рукн аль-Даула був люб'язною і м'якою людиною. Був дуже щедрим і завжди цурався несправедливості. Він не заплямував себе марним кровопролиттям, вдаючись до нього лише коли не мав іншого вибору. Він підтримував у найнеобхіднішому знедолених людей, позбавляючи їх від потреби просити милостиню. Він сам роздав як милостиню великі гроші і був дуже м'якосердий до всіх.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Bosworth, C. E. (1975). Iran under the Buyids. In Frye, R. N. The Cambridge History of Iran, Volume 4: From the Arab Invasion to the Saljuqs. Cambridge: Cambridge University Press. pp. 250—305. ISBN 0-521-20093-8.
  • R. N. Frye, The Cambridge History of Iran, Volum IV: From the Arab Invasion to the Saljuqs. ISBN 0-521-20093-8