Руксандра Лепушняну
| Руксандра Лепушняну | |
|---|---|
 | |
| Народилася |
1538 Сучава, Молдовське князівство |
| Померла |
1570 Ясси, Молдовське князівство |
| Країна |
 Молдовське князівство |
| Діяльність | політична діячка |
| Титул | принцеса |
| Посада | регент |
| Батько | Петру IV Рареш |
| Мати | Олена Рареш |
| Брати, сестри | Княжна Молдовська, Стефан VI Рареш, Ілля II Рареш і Янку V Сасул |
| У шлюбі з | Олександр IV Лопушанин |
| Діти | Богдан IV |
Руксандра Лепушняну (рум. Ruxandra Lăpușneanu; 1538, Сучава, Молдова — 12 листопада 1570, Ясси, Молдова) — молдовська княгиня, регентка, дочка Петру IV Рареша, дружина Олександра IV Лопушанина.
Походження[ред. | ред. код]
Народилася 1538 року в Сучаві — столиці Молдавського князівства. Її батьком був господар Петру IV Рареш, а матір'ю — сербська принцеса Олена Бранкович. Серед її суродженців — Ілля II, Стефан VI та Костянтин.
Шлюби[ред. | ред. код]
1552 року була видана матір'ю за Іоана Жолдю — боярина, який був ставлеником княгині Олени на престолі Молдови, допоки її молодший син Костянтин не стане повнолітнім. Того ж року інший претендент на молдовський престол, Олександр Лопушанин, захопив владу за підтримки польського війська. Іоан Жолдя був силоміць пострижений у ченці та зміщений з престолу. 1553 року було вбито матір Руксандри, Олену Рареш, оскільки вона готувала заколот проти нового господаря.
У січні 1556 року Руксандра вступила в шлюб удруге — з господарем Олександром IV Лопушанином, проте їхня перша дитина, майбутній господар Богдан IV, народилася раніше цієї дати.
1561 року Олександр IV був скинутий з престолу Молдови Деспотом Воде. Руксандра була завчасно відправлена до своєї зведеної сестри за батьківською лінією — Княжни Молдовської, княгині Волощини.
Руксандра втрутилася в політичні справи, апелюючи на користь свого чоловіка в Константинополі за посередництва своїх посланців до султанського дивану. Її зусилля були вдалими. Уже 1564 року Олександр IV був поновлений у титулі господаря Молдови.
Регентство[ред. | ред. код]
1568 року господар Олександр IV помер. Історичні хроніки підтверджують, що він міг бути отруєний дружиною Руксандрою. На престол Молдови зійшов його неповнолітній син Богдан IV. Будучи матір'ю нового господаря, Руксандра стала регенткою.
У період регентства Руксандра мала своїх радників Гавриїла Логофатула та Димитрія Гатмана. Вона намагалася підтримувати дипломатичні відносини із султаном Селімом ІІ, тоді як Богдан з боярами підтримував ближчі стосунки з Польщею, оскільки свою молодість він провів при польському королівському дворі. При цьому документи цих часів вона підписувала не як регентка, а як мати господаря. Джерела не фіксують її безпосередніх політичних діянь. Крім того, в цей період княгиня Руксандра всіляко ушановувала молдовських бояр різними дарами.
Померла раптово від хвороби 12 листопада 1570 року в Яссах. Похована поряд із чоловіком у Слатинському монастирі.
Джерела[ред. | ред. код]
- George Marcu (coord.), Dicționarul personalităților feminine din România, Editura Meronia, București, 2009.
- Dohiariu, marea ctitorie a lui Alexandru Lapusneanul — crestinortodox.ro
- Chicu, Silvia. ROLUL FEMEII ÎN VIAȚA POLITICĂ A ȚĂRII MOLDOVEI ȘI ȚĂRII ROMÂNEȘTI (SEC. XVI—XVII). p. 29-32.
- Constantin C. Giurescu & Dinu C. Giurescu. Istoria Românilor Volume II (1352—1606). — Bucureşti: Editura Ştiinţifică şi Enciclopedică, 1976.
- Jean Nouzille. La Moldavie, Histoire tragique d'une région européenne. — Paris : Éditions Bieler, 2004.
- Ioan Aurel Pop, Ioan Bolovan. History of Romania: Compendium. — Romanian Cultural Institute, 2006.
- Czołowski Aleksander. Z przeszłości Jezupola i okolicy. — 163 s. — S. 30—37. (пол.)
|
