Рундальський палац

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рундальський палац
Pictogram infobox palace.png
Rundāles pils South-West.jpg
56°24′39″ пн. ш. 24°01′18″ сх. д. / 56.41094105804077685° пн. ш. 24.02175169842477942° сх. д. / 56.41094105804077685; 24.02175169842477942Координати: 56°24′39″ пн. ш. 24°01′18″ сх. д. / 56.41094105804077685° пн. ш. 24.02175169842477942° сх. д. / 56.41094105804077685; 24.02175169842477942
Тип історичний музей
Статус спадщини Q23931119?[1]
Частина від Рундальський палац
Країна Flag of Latvia.svg Латвія
Розташування Латвія м. Бауска, Латвія
Стиль бароко
Архітектор Растреллі Вартоломей
Засновник Ернст Йоган Бірон
Засновано Рундальський палац, 2009 рік
Рундальський палац. Карта розташування: Латвія
Рундальський палац
Рундальський палац (Латвія)

Рундальський палац у Вікісховищі?

Рундальський палац (латис. Rundāles pils) — бароковий палац XVIII століття в Латвії. Розташований неподалік міста Бауска. Споруджений архітектором Франческо Бартоломео Растреллі на замовлення курляндського і семигальського герцога Ернста Бірона. Єдина з ранніх споруд архітектора, що зберіглася до сьогодні. Використовується як історичний музей. Первісна назва — Руентальский замок (нім. Schloss Ruhenthal).

Історія побудови[ред. | ред. код]

Парадна брама Рундальського палацу на 2007 рік.

Палац побудований на замовлення фаворита російської імператриці Анни Іоанівни — канцлера Ернеста Бірона. Ще з 1733 р. за наказом Бірона були придбані землі між Мітавою і стародавньою фортецею Бауска. В місцині Руєнталь залишився дерев'яний будинок. Поряд була стара діброва, яка мала стати частиною майбутнього парка. Палац вирішили будувати на місті дерев'яного будинку, але з каменю і в розкішному стилі бароко.

Випадково збереглися проектні креслення палацу: фасади, поземний план чотирикутної споруди з парадним двором тощо. Вони датовані 17341736 рр.(зберігаються в місті Відень, Альбертіна).

Трохи старомодний за розплануванням, палац мав свідчити про могутність володаря і його багатство. Ділянку обмежував рів, через який перекинули міст. Візитерів мала зустрічати проїзна вежа, що лише нагадувала замковий донжон, але розкішна, як дзвіниця барокової церкви. Пізніше її зруйнують і замінять бароковою брамою з кованою решіткою. За брамою йшов парадний двір, що приводив до головного входу, зорієнтованого на південь.

Палац після 1795 р[ред. | ред. код]

Садовий фасад палацу.


Швидкі політичні зміни і арешт герцога Бірона спричинили зупинку в будівництві. Палац залишився недобудованим в другорядних частинах. Але первісне ядро ансамблю реалізувати вдалося. Растреллі добудує деякі частини будівлі лише у 1760-ті роки, після своєї вимушеної відставки і виїзду з Петербурга.

У 1795 р. Російська імперія анексувала цю територію і приєднала до свого складу. Палац був подарований фавориту імператриці Катерини ІІ — В. Зубову. Пізніше стала володінням графа Шувалова, в родині якого була до більшовицького перевороту 1917 р.

Реставрація в 20 ст[ред. | ред. код]

Один з відновлених інтер'єрів палацу. Інші — значно скромніші.

Розпочата наприкінці 20 століття реставрація палацу триває й досі. За планом, буде відновлений весь комплекс з садом бароко. Відновлені парадні сходи, частина інтер'єрів. Палац почали наповнювати картинами 18 століття, стародавніми меблями, скульптурами, предметами декоративно-ужиткового мистецтва. Відновлена частина барокового саду за старими планами. Комплекс став музеєм і місцем зустрічей президентів Латвії з закордонними політичними діячами.

Ландшафтний архітектор Растреллі[ред. | ред. код]

Універсально обдарована особа, Вартоломей Растреллі проектував палаци і театри, паркові павільйони, церкви, виступав як інженер і ландшафтний архітектор.

Розплануванням садів він почав займатися ще під час своєї першої роботи в Стрельні на побудові парадної царської резиденції. Пізніше майже кожний його великий проект супроводжували плани садів

  • біля Літнього палацу імператриці Єлизавети (не існує)
  • в Аненгофі (Німецька слобода в Москві, не існує)
  • на місті сучасного Марсова поля в Петербурзі (Променад з каскадом, не існує)
  • регулярні частини в парку Царського Села (збережені)
  • сади біля Смольного монастиря тощо.

До найкращих зразків саду бароко належить і розпланування саду бароко біля Рундальського палацу. Вісьова побудова поєднує шлях до палацу, сам палац, сад бароко і просіку в діброві. Регулярна частина обмежена ровом з водою і прикрашена фонтанами. П'ять променів алей ускладнені двома зустрічними, діагональними алеями, що вели до галявин з парковими павільйонами. Частина їх відновлена при реставрації.

Картинна галерея[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Аркин Д. «Растрелли», М, 1954 (рос)
  • Денисов Ю. Петров А."Зодчий Растрелли", материалы к изучению творчества, Л, 1963,(рос)
  • Панорама искусств, М, «Сов.художник», 1979 (рос)
  • Всеобщая история искусств, т 4, М, «Искусство», 1963 (рос)
  • Овсянников. Ю. « Франческо Бартоломео Растрелли », Л. «Искусство», 1982, серия «Жизнь в искусстве» (рос)

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Рундальський палац

Примітки[ред. | ред. код]