Рункошів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Рункошів
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район/міськрада Кам'янець-Подільський район
Громада Староушицька селищна громада
Код КОАТУУ 6822481504
Основні дані
Засноване 1431
Населення 552 (станом на 01.01.2010)
Площа 2,205 км²
Густота населення 280,27 осіб/км²
Поштовий індекс 32382
Телефонний код +380 3849
Географічні дані
Географічні координати 48°39′21″ пн. ш. 27°00′23″ сх. д. / 48.65583° пн. ш. 27.00639° сх. д. / 48.65583; 27.00639Координати: 48°39′21″ пн. ш. 27°00′23″ сх. д. / 48.65583° пн. ш. 27.00639° сх. д. / 48.65583; 27.00639
Відстань до
обласного центру
100 км
Відстань до
районного центру
38 км
Місцева влада
Адреса ради 32337, Хмельницька обл., Кам’янець-Подільський р-н, с.Грушка , тел. 9-83-22
Карта
Рункошів. Карта розташування: Україна
Рункошів
Рункошів
Рункошів. Карта розташування: Хмельницька область
Рункошів
Рункошів
Мапа

Ру́нкошів — село в Україні, у Староушицькій селищній територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області. Населення становить 552 особи (з 289 дворів).

Загальні відомості[ред. | ред. код]

Територія села на сході примикає до села Чабанівка, а на півдні, до Грушки.

Історія[ред. | ред. код]

У 1431 р. село (під іменем «Румкошевці») дароване було польським королем деякому Якову з Ячка. У подальшому частина поселення стала королівським маєтком (у пізініші роки відійшла до генерала Вітте, пізніше до Карашевичів), а інша — приватним (спочатку Миколая Вольського, а далі Петра Маковецького, Йозефа Гумецького, генерала Бистромова (з 1807 р.), Альбіона Когутовського).

Нарешті ці роз'єднані частини зрослися, і в смугу села Рункошів включено села Великий та Малий Рункошів, Яр-Рункошівський.[1]

Відомі уродженці[ред. | ред. код]

Охорона природи[ред. | ред. код]

Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».

Примітки[ред. | ред. код]

  1. [Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ. Том 2. — Видавництво політичної літератури України. — К.: 1969. — 632 С.]