Перейти до вмісту

Руперт Френд

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Руперт Френд
англ. Rupert Friend
На Берлінському кінофестивалі, лютий 2025 року
На Берлінському кінофестивалі, лютий 2025 року
На Берлінському кінофестивалі, лютий 2025 року
Ім'я при народженніангл. Rupert William Anthony Friend Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився1 жовтня 1981(1981-10-01) (43 роки)
Англія Англія
НаціональністьВелика Британія Велика Британія
ГромадянствоВелика Британія Велика Британія
Діяльністьактор
Alma materАкадемія драматичного мистецтва Веббера Дугласаd, Marlborough Schoold, The Cherwell Schoold і d'Overbroeck'sd Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки діяльності2004 — і дотепер
У шлюбі зAimee Mullinsd Редагувати інформацію у Вікіданих
IMDbnm1670029
CMNS: Руперт Френд у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Френд.

Руперт Френд (англ. Rupert Friend; нар. 1 жовтня 1981, Кембридж) — англійський кіноактор, режисер, сценарист і продюсер. Знаний за ролями у фільмах «Гордість і упередження» (2005), «Хлопчик у смугастій піжамі» (2008), «Молода Вікторія» (2009), «Хітмен: Агент 47» (2015), «Смерть Сталіна» (2017), «Ван Гог. На порозі вічності» (2018), серіалах «Батьківщина» (2012—2017), за роль у якому номінувався на премію «Еммі», та «Обі Ван-Кенобі» (2022).

З 2021 року співпрацює з режисером Весом Андерсоном, зігравши ролі у його фільмах «Французький вісник» (2021), «Лебідь» (2023), «Щуролов» (2023) і «Фінікійська схема» (2025).

Біографія

[ред. | ред. код]

Руперт Френд народився і виріс у селі Стоунсфілд, графство Оксфордшир. Навчався в школі Marlborough School у Вудстоку, але потім переїхав до Оксфорда, щоб вступити до престижної школи Cherwell School та коледж d'Overbroeck's College. Акторську освіту Френд здобув у Лондоні, в Академії драматичного мистецтва Веббера Дугласа, в якій свого часу навчалися такі актори, як Анджела Ленсбері, Х'ю Бонневілль та Наталі Дормер.

Спочатку Френд хотів стати археологом і подорожувати навколо світу, подивившись фільм Індіана Джонс і останній хрестовий похід. Але відмовився від ідеї, усвідомивши невигідність заняття. Натомість він звернувся до акторської майстерності, надихнувшись роботою Харрісона Форда та Марлона Брандо. Руперт дебютував у 2004 році, знявшись у картині «Розпутник». За роль у цьому фільмі він був номінований на здобуття премії British Independent Film Awards у категорії «Найперспективніший дебютант» і отримав нагороду Satellite Award як «Видатний новий талант»[1]. Після участі в кількох проєктах, де він в основному грав ролі другого плану, актор з'явився в таких помітних постановках як «Хлопчик у смугастій піжамі», «Шері» (разом з Мішель Пфайффер) та «Молода Вікторія» (з Емілі Блант)[1].

У 2008 році з актором Томом Місоном зняв короткометражний фільм «Довга та сумна сага про братів-самогубців», для якого вони спільно створили сценарій, а також виконали головні ролі. У січні 2010 року Френд дебютував уже як театральний актор, зігравши роль Мітчелла у п'єсі Дугласа Картера Біна The Little Dog Laughed.

У 2010 році Френд поставив і спродюсував ще одну короткометражну стрічку під назвою Стів, для якої він вже самостійно написав сценарій. У фільмі знялися Колін Ферт, Кіра Найтлі та Том Місон. Прем'єра картини відбулася у рамках Лондонського кінофестивалю[2].

З 2012 року почав працювати й на телебаченні, отримавши роль в американському серіалі «Батьківщина». За участь у серіалі Френда було номіновано на премію «Еммі».

У 2015 році можна було побачити актора у головній ролі у фільмі «Хітмен: Агент 47», кіноадаптації серії відеоігор Hitman. У 2017 році Френд виконав роль сина Йосипа Сталіна Василя у сатиричній комедії Армандо Іаннуччі «Смерть Сталіна».

У 2018 році вийшов фільм «Просте прохання», де Френд зіграв разом із Блейк Лайвлі та Анною Кендрік. Також у 2018 році в рамках офіційного конкурсу 75-го Венеціанського кінофестивалю відбулася прем'єра фільму «Ван Гог. На порозі вічності». Руперт Френд зіграв у картині брата Вінсента Ван Гога, Тео.

З 2021 року співпрацює з режисером Весом Андерсоном, зігравши ролі у його фільмах «Французький вісник» (2021), «Лебідь» (2023), «Щуролов» (2023) і «Фінікійська схема» (2025).

Особисте життя

[ред. | ред. код]

З 2005 року зустрічався з актрисою Кірою Найтлі, з якою познайомився на зйомках фільму «Гордість та упередження»[3]. Пара розлучилася у грудні 2010 року.

З 2013 у стосунках зі спортсменкою та акторкою Еймі Маллінз[4]. Їхнє весілля відбулося 1 травня 2016 року.

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б A Rupert Friend indeed. The Independent (англ.). 27 лютого 2009. Процитовано 6 вересня 2024.
  2. ↑ A Rupert Friend indeed. The Independent (англ.). 27 лютого 2009. Процитовано 6 вересня 2024.
  3. ↑ Simpson, Richard (5 вересня 2008). 'The horrifying moment I was abused by a thug,' by The Duchess star Keira Knightley. Mail Online. Процитовано 6 вересня 2024.
  4. ↑ Radnor, Abigail (15 лютого 2014). What I’ve learnt: Rupert Friend. www.thetimes.com (англ.). Процитовано 6 вересня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Руперт_Френд&oldid=45256533