Русилів (Бучацький район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Русилів
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Бучацький район
Рада/громада Русилівська сільська рада
Код КОАТУУ 6121285901
Облікова картка Русилів 
Основні дані
Населення 294
Площа 55,7 км²
Густота населення 5,28 осіб/км²
Поштовий індекс 48444
Телефонний код +380 3544
Географічні дані
Географічні координати 48°57′14″ пн. ш. 25°23′30″ сх. д. / 48.95389° пн. ш. 25.39167° сх. д. / 48.95389; 25.39167Координати: 48°57′14″ пн. ш. 25°23′30″ сх. д. / 48.95389° пн. ш. 25.39167° сх. д. / 48.95389; 25.39167
Середня висота
над рівнем моря
349 м
Місцева влада
Адреса ради 48444, Тернопільська обл., Бучацький р-н, с.Русилів , тел. 3-45-22
Сільський голова Кравчук Степан Володимирович[1]
Карта
Русилів. Карта розташування: Україна
Русилів
Русилів
Русилів. Карта розташування: Тернопільська область
Русилів
Русилів

Русилів у Вікісховищі?

Руси́лів — село у Бучацькому районі Тернопільської області. Центр сільради. Розташоване на правому березі р. Стрипи за 20 км від райцентру і 23 км від найближчої залізничної станції Бучач. Населення 304 особи (2007).

Від вересня 2015 року ввійшло у склад Золотопотіцької селищної громади.

Поблизу села є пам'ятка природи — Русилівські водоспади.

Історія[ред.ред. код]

Відоме від XVI ст.

1621 року у Русилові збудовано дерев'яну церкву.

Діяли філії товариства «Просвіта» та інших товариств, кооператива; читальня товариства «Просвіта» (співзасновник - Танчаковський Степан).
За сприяння пароха отця Івана Галібея:

  • 1934 року збудували школу, заклали, освятили фундамент нової кам’яної церкви[2]
  • організовано хор, аматорський гурток, філію товариства «Сокіл».[3]

18 вересня 1945 року підрозділ НКВД вбив 8 мирних жителів. У жовтні 1949 року всіх мешканців (167 родин) Русилова переселили в Дніпропетровську область; люди почали повертатися в 19531954 роках.

Наприкінці 1980-х в руїнах церкви виявили книгу про історію населених пунктів, зокрема Русилова, автор — парох села, священик, громадсько-політичний діяч отець Іван Галібей.

Пам'ятки[ред.ред. код]

  • Церква Різдва Пресвятої Богородиці та каплиця Матері Божої (2001 р., мурована)
  • Пам'ятник Борцям за волю України
  • Пам'ятний хрест на честь скасування панщини в Австрійській імперії 1848 року.

Соціальна сфера[ред.ред. код]

Працюють загальноосвітня школа І ступеня, клуб, бібліотека, ФАП.

Відомі люди[ред.ред. код]

Народилися[ред.ред. код]

  • Галина Храпко — журналіст (автор, художній керівник проекту «Ключовий момент» на телеканалі «Інтер»)[4]

Проживали, працювали[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. http://www.obl-rada.te.ua/uk/informatsiya/orhany-mistsevoho-samovryaduvannya-v-oblasti
  2. Maria. Служіння народу і церкві. Отець Іван Галібей (категорія: Русилів)
  3. П.Ґудзовський. Скоморохи / Калейдоскоп минулого // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник.- Ню Йорк-Лондон-Париж-Сидней-Торонто: НТШ, Український архів, 1972.- 944с., іл. с.641
  4. А. Сеник, В. Тракало. Храпко Галина Іванівна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — 788 с. — ISBN 978-966-528-318-8. — С. 670-671

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]