Русиневич Костянтин Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Русиневич Костянтин Володимирович
Народження 29 вересня 1917(1917-09-29)
  р. Буйнакськ (Дагестан)
Смерть 2004(2004)
  Ростов-на-Дону
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Russia.svg Росія
Рід діяльності поет
Жанр поезія
Член
Нагороди та премії
Орден Вітчизняної війни I ступеня

Костянтин Володимирович Русиневич (рос. Константин Владимирович Русиневич)  (нар. 29 вересня 1917 року), в місті Буйнакськ (Дагестан) — поет, учитель, воїн. Член Спілки письменників СРСР, член Спілки російських письменників. Помер у 2004 році Ростові-на-Дону.

Біографія[ред.ред. код]

Доля поета Костянтина Русиневича драматична. Мати померла, лише встигнувши дати синові життя. У чотирнадцять років він втратив батька.

У 1936 році К. Русиневич закінчив педрабфак в місті Махачкалі.

У 1940 році закінчив Дагестанський педагогічний інститут (факультет російської мови та літератури). Працював учителем російської мови і літератури в середній школі аулу Кулі.

У 1941 році, з перших днів Великої Вітчизняної війни, навчався в Буйнакськом військово-піхотному училищі і по закінченні його в січні 1942 року був направлений на Південний фронт, у 15-ю Червонопрапорну Сивашскую дивізію, на посаду начальника штабу батальйону. У березні 1942 року дивізія була переведена на Брянський фронт. В липні 1942 року К. Русиневич отримав важке осколкове поранення в обидві ноги. З важким пораненням молодий лейтенант потрапляє в госпіталь і залишає його в 1944 році без обох ніг.

За участь у боях нагороджений орденом Вітчизняної війни I ступеня.

У 1945 році Костянтин Володимирович переїхав на постійне проживання в Ростов-на-Дону. Ставши інвалідом, не припиняє активної громадської і творчої діяльності. Працював начальником відділу листів в газеті «Червоний прапор», потім був учителем російської мови та літератури в школі, там же бібліотекарем.

У 1961 році Костянтин Володимирович Русиневич запрошений на посаду літературного консультанта в газету «Вечірній Ростов». З 1962 по 1987р. – літературний консультант обласної газети «Молот».

Творчість[ред.ред. код]

Пробувати себе в поетичній творчості Костянтин Володимирович почав ще до війни, але друкуватися в газетах, журналах, колективних збірниках став 1951 року.

Автор семи поетичних збірок, виданих у Москві і Ростові-на-Дону: «Кизиловий кущ», «Сім кольорів», «Кругла блискавка», «Зміни років», «Восход», «Обпечене серце», «Сліди долі».

Нагороди[ред.ред. код]

Твори К. В. Русиневича[ред.ред. код]

Окремі видання:

  • Кизиловий кущ. Вірші. 1962.
  • Сім кольорів. Вірші. 1972.
  • Кругла блискавка. Вірші. 1978.
  • Зміни немає. Вірші. 1980.
  • Схід. Вірші. 1984.
  • Обпечене серце. Вірші. 1984.
  • Сліди долі. Вірші. 1996.
  • Іронічні примхи. Вірші, 1998.
  • Багряний опівдні. Вірші. 2000.

Про життя і творчість К. В. Русиневича[ред.ред. код]

  • Черепченко Л. Влада пам'яті// Дон, 1981, № 4. - С. 157-159.
  • Сухорученко Р. У вогні загартовується віра...// Вечірній Ростов, 1984. - 3 серпня.
  • Помазков Р. Щоденний подвиг// Молот, 1984. - 7 серпня.

Література[ред.ред. код]

  • Письменники Дону: Бібліографічний покажчик. — Изд. 2-е, випр. і дод. — Ростов н/Д: Кн. вид-во, 1986. — 416 с.
  • Дон літературний. Письменники Росії. Шолоховська край. XIX—XXI ст.:справ. изд., Упоряд. Губанов Р. — Ростов н/Д, 2006. — 512 с. ISBN 5-481-00623-5

Посилання[ред.ред. код]