Лижичко Руслана Степанівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Руслана)
Перейти до: навігація, пошук
Запит «Руслана» перенаправляє сюди; див. також Руслана (ім'я).
Руслана
Ruslana photo portrait Wild Dances project.jpg
Основна інформація
Повне ім'я Руслана Степанівна Лижичко
Дата народження 24 травня 1973(1973-05-24) (44 роки)
Місце народження Львів
Роки активності 1996— дотепер
Країна СРСР і Україна
Національність українка
Професія співак, диригент, композитор, танцюрист[d], піаніст, політик і продюсер
Співацький голос alto і Контральто
Інструменти фортепіано, барабани, гітара
Мова українська
англійська
Жанри поп-рок, альтернатива, денс-поп, електроніка, фольк
Псевдоніми Руслана
Ruslana
Нагороди Народний артист України
www.ruslana.ua
Q: Цитати у Вікіцитатах
commons: Файли у Вікісховищі
Народний депутат України
V скликання
Наша Україна 26 березня 2006 19 червня 2007

Русла́на Степа́нівна Лижи́чко (нар. 24 травня 1973(19730524), Львів) — українська співачка, піаністка, диригент, танцюристка, продюсер, громадська діячка. Народна артистка України. Почесна громадянка Львова. Народний депутат України 5-го скликання.

Музична діяльність[ред.ред. код]

Музичні початки[ред.ред. код]

Школяркою Руслана співала в гурті «Оріон», потім — у дитячому ансамблі «Посмішка». Після закінчення дитячої музичної школи майбутня співачка вступила до Львівської консерваторії ім. Лисенка на диригентське відділення.

Під час навчання в консерваторії брала уроки композиції в Мирослава Скорика, уроки диригування в Миколи Колесси та Юрія Луціва, уроки вокалу в Лариси Бужко, уроки фортепіано в Юрія Боня.

Руслана закінчила консерваторію за фахом «Диригент симфонічного оркестру».

Музична кар'єра[ред.ред. код]

Музична кар'єра співачки почалася 1993 року, коли Руслана взяла участь у двох музичних фестивалях України: Всеукраїнському фестивалі сучасної пісні і популярної музики «Червона Рута-93», лауреатом якого вона стала, а також Всеукраїнському фестивалі поп- і рок-музики «Тарас Бульба-93».

Наступного року Руслана та її продюсер Олександр Ксенофонтов заснували студію «Люксен» і почали займатися радіорекламою. Відомі музичні кліпи фірм Oriflame, Coca-Cola, Stimorol озвучені голосом Руслани. Цьому заняттю співачка віддала більше двох років[1].

1994 року Руслана стала володарем «Гран-прі» першого Всеукраїнського телевізійного фестивалю «Мелодія».

27 грудня 1995 вийшла заміж за Олександра Ксенофонтова.

1996 року взяла участь у Міжнародному фестивалі мистецтв «Слов'янський базар», де посіла перше місце[2].

З початку 1996 року займалася першим великим творчим проектом — шоу «Дзвінкий вітер» із «живим» звуком. Цей проект був присвячений святкуванню 500-річчя епохи Відродження у Львові й був синтезом класики й року.

Перший сингл і музичні перемоги[ред.ред. код]

Руслана у 2006 році під час концерту в Берліні

Наприкінці липня 1996-го співачка записує свій перший сингл і кліп «Ти». Кліп, зйомки якого проходили в Олеському замку, став першим етапом проекту «Дзвінкий вітер». У зйомках взяли участь симфонічний оркестр і музиканти «Клубу Шанувальників Чаю», які тоді спеціально знову зібралися для цього проекту[1].

28 вересня 1996 на сцені Львівського оперного театру відбувся концерт на тему казки Антуана де Сент-Екзюпері «Маленький принц», що став наступним етапом проекту. Після цього проекту українська преса назвала Руслану «новою хвилею в музиці». Вона стала лауреатом першої Всеукраїнської загальнонаціональної програми «Людина року-96» у номінації «Зірка естради», а також її було оголошено «Співачкою року-96»[1].

1997 — співачка взяла участь у VI фестивалі «Таврійські ігри», стала його лауреатом.

Наприкінці 1997 року Руслана зробила шоу «Різдво з Русланою», до якого ввійшли акустичний концерт, зйомка телепрограми з аналогічною назвою і презентація анімаційного фільму «Балада про принцесу». Того ж року співачці надано звання «Видатна львів'янка року»[1][2].

Стала дипломантом Національного шоу-концерту «Пісня року-97» у галузі української популярної музики[1].

1998 — вийшли два альбоми співачки: студійний «Мить весни» і концертний «Найкращі концерти дзвінкого вітру».

Візитною карткою Руслани стала пісня «Світанок», яка здобула приз «Золота Жар-птиця-98» у номінації «Найкраща пісня року». Кліп на цю пісню теж було відзначено як найкращий відеокліп року.

У другій половині 1998 Руслана влаштувала тур із благодійними концертами по стародавніх замках України з метою зібрати кошти на їх реставрацію. «Тур по стародавніх замках України» привернув увагу до їхнього стану. Результатом цього стала реставрація Золочівського замку[1][2].

2000 — остаточно завершивши проект «Дзвінкий вітер», Руслана зайнялася новим проектом — «Гуцульським». У рамках проекту було випущено сингл «Знаю я», фільм «Стоп! Знято!», аудіо- та відео альбоми, фільм про проект, різдвяний музичний фільм. Презентація «Гуцульського проекту» відбулася на відкритті 10-го фестивалю «Таврійські ігри» 2001 р.

«Знаю я» був першим музичним кінокліпом, який було знято та змонтовано спеціально для показу на широкому екрані в сучасних кінотеатрах. У цій роботі брали участь 250 спеціалістів із п'яти країн світу, які працювали в сімох студіях[1][2].

2002 — співачка знялася в музичному фільмі «Різдвяні легенди з Русланою». Цього ж року вона знову виступила на фестивалі «Слов'янський базар»[1].

«Дикі танці»[ред.ред. код]

Влітку 2003 р. вийшов новий альбом співачки — «Дикі танці» з елементами традиційної гуцульської музики. Він став лідером продажу музичних альбомів року в Україні. Робота над альбомом (так зване зведення) відбулася у травні 2003 на всесвітньо відомій музичній студії Пітера Гебріела «Real World» у Лондоні. Це сучасна компіляція музичного матеріалу на основі давніх етнічних гуцульських мотивів (ритмів і танців) і сучасних течій поп- і рок-музики. Альбом підсумував творчість співачки в рамках «Гуцульського проекту» за весь час його існування[3].

У липні 2003 р. Руслана зі своїм гуцульським шоу виступила на українських фестивалях «Купальські зірки» й «Купальські ночі». А через місяць співачка взяла участь у конкурсі популярної музики «Матриця» в Ялті. Цього ж року в неї вийшли два нових кліпи — «Коломийка» і «Ой, заграймо музиченьку» на пісні з альбому «Дикі танці».

У жовтні 2003 р. було опубліковано офіційні дані по продажах альбому «Дикі танці» — офіційно було продано 100 000 копій цього альбому. Наприкінці листопада 2003 року в Руслани почався, а 4 січня 2004 року закінчився український концертний тур із її новою шоу-програмою «Дикі танці». Під час цього туру на сцені разом зі співачкою виступав балет «Життя». Режисером шоу була Ірина Мазур, а костюми розробила Роксолана Богуцька. Тур проводився в підтримку платинового альбому.

У грудні 2003 р. на церемонії «Українська музична премія» ініційований Асоціацією звукозаписних компаній України, за альбом «Дикі танці» Руслана отримує першу в Україні офіційну нагороду «Платиновий диск». Вручив нагороду співачці президент Міжнародної федерації звукозаписної індустрії (IFPI) у Східній Європі Стефан Кравчек[3].

Перемога на «Євробаченні»[ред.ред. код]

Виступ Руслани на Євробаченні 2004

Готуючись до участі в конкурсі «Євробачення-2004», PR-група Руслани провела всебічну підготовку: вони вивчали своїх конкурентів, проводили спеціальні рекламні тури по країнах, що були учасницями голосування. Під час самого конкурсу було організовано спеціальну PR-підтримку. Так, на відміну від заходів конкурентів, прес-конференція Руслани проводилася нестандартно: наприклад, усі присутні могли дегустувати українську горілку і сало. До того ж Руслана вчила журналістів грати на трембіті.

На самому конкурсі шоу Руслани кардинально відрізнялося від виступів інших учасників «Євробачення-2004». Телекоментатор британської студії ВВС назвав Руслану «принцесою-воїном». Серед 36 країн, які брали участь, за результатами світового телефонного голосування в прямому ефірі Руслана посіла перше місце з 280 балами.

Перемога Руслани на «Євробаченні» була відзначена державними та урядовими нагородами. Тодішній президент України Леонід Кучма своїм указом надав переможниці міжнародного конкурсу пісні «Євробачення-2004» звання народної артистки України. Про це президент оголосив на врочистій церемонії вшанування співачки 18 травня 2004 р. у Києві. Президент також надав звання «Заслужений діяч мистецтв» продюсерові й звукорежисерові Руслани Олександру Ксенофонтову, а звання «Заслужений артист України» — авторові й поставникові концертної програми співачки «Дикі танці» Ірині Мазур.

Кабінет Міністрів України нагородив Руслану Лижичко Почесною грамотою Кабінету Міністрів України з врученням пам'ятного знака за вагомий особистий внесок у розвиток українського музичного мистецтва й перемогу в конкурсі «Євробачення-2004».

Після перемоги на «Євробаченні» боксер Віталій Кличко вручав Руслані в Лас-Вегасі нагороду «World Music Awards» — «Всесвітню музичну нагороду» за найбільшу кількість проданих альбомів «Дикі Танці» у світі.

Євробачення 2017[ред.ред. код]

7 травня 2017 року Президент України виступив з офіційним зверненням до національної та міжнародної громадськості з нагоди урочистого відкриття у Києві конкурсу Євробачення 2017. У зверненні відзначається особлива роль Руслани, завдяки якій цей конкурс вперше відбувся у столиці України.[4]

Музичні нагороди та почесні звання[ред.ред. код]

Рік Нагорода Країна
1993 Дипломант конкурсу поп-музики на Всеукраїнському фестивалі сучасної пісні та популярної музики «Червона Рута» Україна
1995 Гран-прі Всеукраїнського телевізійного фестивалю популярної музики «Мелодія-94» Україна
1996 Гран-прі V Міжнародного фестивалю мистецтв «Слов'янський базар» Білорусь
1997 Лауреат Першої Української Загальнонаціональної програми «Людина року» в номінації «Зірка естради» Україна
1997 «Співачка року 96» в номінації «Музика» проведеного «Імідж-рейтингом 96: Галичина» Україна
1997 Лауреат фестивалю «Таврійські ігри» в номінації «Краща співачка року 97» Україна
1997 Львів'янка року 1996 Україна
1997 Дипломант Національного шоу-концерту «Пісня року 97» в галузі української популярної музики Україна
1997 II Всеукраїнський конкурс «Золотий каштан». Гран-прі за кращий рекламний аудіоролик Україна
1998 Львів'янка року 1997 за концертно-виконавську діяльність Україна
1998 Переможець в номінації «Зірка естради року-97» Регіональної програми «Кришталевий Лев» Україна
1998 «Золота Ера». Гран-прі за фільм «Дзвінкий вітер Олеського замку» в номінації «Кращий музичний фільм року» Україна
2003 «Платиновий» диск за альбом «Дикі танці», вручений незалежною асоціацією рекордингових компаній Україна
2004 Головний приз міжнародного пісенного конкурсу «Євробачення-2004» Туреччина
2004 Звання «Народна артистка України» Україна
2004 Почесна грамота Кабінету Міністрів України з врученням пам'ятаного знаку за вагомий особистий внесок у розвиток української культури. Україна
2004 Титул «Людина року» та премія «Прометей-Престиж» за перемогу у номінації «Митець року» Україна
2004 Музична премія «World Music Awards» в Лас-Вегасі, як українському артистові, що продав найбільшу кількість альбомів у світі США
2004 «Золотий» і «Платиновий» диски за альбом «Wild Dances» Бельгія, Греція, Чехія
Словаччина, Румунія та Кіпр
2005 «Golden objective awards» Туреччина
2005 «Romanian Most Loved Awards» у номінації «Most Loved International Singer» Румунія
2005 «Macedonia's The Best 13» у номінації «Best European Singer» Македонія
2006 Grand Prix Hitliste у номінації «Best Eurovision song» («Wild Dances») Німеччина
2009 «The Best Artist Award of The 6th Asia Song Festival 2009» та спеціальна відзнака «The Special Award of the Ministry of Culture, Sports and Tourism of Korea» Південна Корея
2010 «Людина року» в номінації «Зіркове соло» Україна
2016 M1 Music Awards в номінації «Внесок в українську музику» Україна

Особисте життя[ред.ред. код]

28 грудня 1995 року одружена з Олександром Ксенофонтовим.

Соціальна активність[ред.ред. код]

Глобальна ініціатива по боротьбі з торгівлею людьми[ред.ред. код]

Задля подолання проблеми торгівлі людьми Руслана оголосила соціальну кампанію «Not For Sale». У 2004—2005 роках, отримавши повноваження Послом Доброї Волі ЮНІСЕФ у 2004—2005 роках, співачка ініціювала активну діяльність, спрямовану на боротьбу із работоргівлею. Для втілення у життя кампанії вона об'єднала зусилля з UN Global Initiative to Fight Human Trafficking (UN GIFT), Vital Voices та Європейською Спілкою Теле- та Радіокомпаній (European Broadcasting Union), які виступили в якості партнерів проекту.

2006 року було запущено серію соціальних роликів за участю Руслани, знятих в рамках діяльності кампанії. На Віденському Форумі, ініційованому Комітетом ООН з боротьби з обігом наркотиків та злочинністю, Руслана презентувала сингл Not For Sale, який було визнано ООН гімном боротьби з сучасним рабством.

Помаранчева революція[ред.ред. код]

Наприкінці листопада 2004 року в Україні почались протести проти фальсифікацій виборів тиа злочинної влади. Активізація подій співпала з концертним туром співачки країнами Балтики. Руслана взяла на себе роль «народного дипломата», використовуючи кожну можливість звернутися до закордонних журналістів із закликом розповісти якомога більше про боротьбу українського народу проти свавілля влади.

У грудні 2004 на запрошення депутата Європарламенту від Литви Вітаутаса Лансбергіса Руслана відвідала Європейський парламент у Страсбурзі (Франція) і провела численні зустрічі з депутатами парламенту від різних країн (Велика Британія, Німеччина, Швеція, Польща тощо), а також провела два брифінги у залі Європарламенту. У ході усіх зустрічей Руслана закликалала якнайбільше європейських спостерігачів відвідати Україну під час переголосування другого туру президентських виборів.

Політична діяльність[ред.ред. код]

Народний депутат України 5-го скликання з квітня 2006 до червня 2007 від Блоку «Наша Україна», № 5 у списку. На час виборів: заступник директора ТОВ «Студія звукозапису „Люксен“», позапартійна. Член фракції Блоку «Наша Україна» (з квітня 2006). Голова підкомітету з питань інформаційного забезпечення європейської та євроатлантичної інтеграції Комітету з питань європейської інтеграції (з липня 2006). Склала депутатські повноваження 19 червня 2007-го.

Євромайдан[ред.ред. код]

Наприкінці листопада 2013 року Руслана стала однією з ключових фігур в проєвропейських масових протестах. Починаючи із грудня 2013-го — одна з активісток Євромайдану, на підтримку опозиційних сил вела нічні вечори майже до втрати голосу[5]. Більше, ніж на 4 місяці Руслана повністю зупинила концертну діяльність і проводила майже кожну ніч з півночі до світанку на Майдані Незалежності у Києві, який став центром протестів. Загалом Руслана провела на Майдані Незалежності понад 100 ночей, протягом яких понад 500 разів виконала державний Гімн України і зробила символом мирного протесту Світло.

Часта виконавиця Гімну України на Євромайдані, та організатор концертної програми. 22 грудня 2013 ввійшла в «НО Майдан» нарівні з іншими представниками опозиційних сил. З її слів, про це вона дізналась коли виходила на сцену[6] За свідченням Руслани, з грудня 2013-го її переслідували спецслужби[7], викликали до Генпрокуратури для надання свідчень.[8][9]

2014-го Руслана провела широку міжнародну кампанію, спрямовану на підтримку та захист позитивного іміджу України у світі. Протягом року вона провела неодноразові особисті зустріч з провідними світовими політиками, серед яких Віце-президент США Джо Байден, сенатори Джон МакКейн та Кріс Мерфі, міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт, Голова Європейської Ради Дональд Туск, Прем'єр міністр Латвії Лаймдота Страуюма та іншими високопоставленими особами.

Численні промови та публічні виступи Руслани у Європарламенті у Брюсселі та Страсбурзі та в сесійній залі ОБСЄ у Відні мали вагомий результат та дозволили прийняти рішення щодо подальшої роботи Європи над українським питанням. На конференції TEDx у Сан-Паулу Руслана представила презентацію «Сила у єдності» і закликала Бразилію та весь світ підтримати Україну у її боротьбі. Під час візитів до Європи Руслана виступила з гострою прес-конференцією в музеї Берлінської стіни, приєдналася до Євромайдану у Мюнхені, взяла участь у політичному засіданні LesEuropéens — Elections européennes 2014 у Парижі напередодні виборів до Парламенту Франції, провела семінар на тему подій в Україні у Парламенті Швеції, виступила зі зверненням та музичним номером на жіночому конгресі VI KongresKobiet та на церемонії нагородження LudzieWolnosci з нагоди 25-річчя Солідарності Польщі у Варшаві.

Тему сучасних механізмів боротьби із пропагандою Руслана підняла на відкритті ІТ-конференції U.T.GEM conference у Сан-Франциско, де так само виступила із благочинним концертом з метою збору коштів для допомоги родинам переселенців, щ постраждали від російської агресії.

Навесні 2014 року Руслана з командою однодумців створили громадську організацію «Агенція Іміджу України» (АІУ), що має за мету зміцнення та підтримку громадського суспільства з метою консолідації та посилення демократичних перетворень, сприяючи процесам реформування в Україні. АІУ є незалежним від політичних впливів, але прагне вплинути на удосконалення законодавчого, економічного та культурного середовищ.

Агентство розглядає та об'єднує методи ефективної комунікації між громадським суспільством та органами влади, бізнесу та засобами масової інформації. Маючи платформою історичну традицію народовладдя в Україні у формі Віче і, як результат, — три народних революції в новітній історії держави (Революція на Граніті 1991 р., Помаранчева Революція 2004 р., Революція Гідності 2014), АІУ має на меті відновлення історичних і культурні традиції демократії та сприятиме зросту потенціалу інституту громади. Для реалізації своєї діяльності АІУ створює механізм залучення ресурсів від донорів та ефективного розподілу цих ресурсів з метою підтримки українського громадянського суспільства через аналітично-інформаційну, соціальну та культурно-просвітницьку проектну діяльність.

«Стоп вогонь по своїх»[ред.ред. код]

Після поїздки на Донбас Руслана провела 1 вересня 2014 року[10][11] разом з Володимиром Рубаном прес-конференцію в УНІАН, основний меседж якої — «стоп вогонь по своїх», припинення війни в Україні між своїми.

Війна штучно спровокована тими, хто стріляє, як це було на Майдані, у обидві сторони. Існує нечистоплотна гра, яку треба розкрити. Ми можемо домовитися й повинні перестати стріляти у своїх, щоб об'єднатися проти справжнього ворога, проти зовнішнього агресора. Закінчила фразою: «Порошенко, коли ми прийшли до нього, нас не почув, Захарченко почув і зрозумів».[12][13]

У блозі пояснила: «Я йду своїм шляхом, хочу наблизити мир і врятувати життя моїх співвітчизників»[14]. 2 вересня вона виклала докладний звіт та висновки на своїй сторінці у facebook[15].

Відзнаки за суспільну та громадську діяльність[ред.ред. код]

Рік Відзнака Країна
2005 Посол Доброї Волі ЮНІСЕФ в Україні Україна
2008 Сингл «Not for sale» визнано ООН гімном кампанії по боротьбі з торгівлею людьми Австрія
2013 Орден за інтелектуальну мужність Україна
2014 «Woman Of Courage Award» як одна з найвідважніших жінок світу за версією Держдепартаменту США США
2014 «Distinguished Humanitarian Leadership Award» Atlantic Council США
2014 «Freedom Award» World Global Forum Польща
2014 Відзначена Міжнародним республіканським Інститутом нагородою «Freedom Award» США
2014 Нагороджена премією ім. Л. Копелева Німеччина
2014 Орден провінції Манітоба «The Buffalo Hunt» Канада
2014 Премія «Battle of Crete Award» США
2015 Лаурерат Всеукраїнської премії «Жінка третього тисячоліття» Україна

Саундтрек[ред.ред. код]

2008 року Руслана взяла участь в озвученні американської комп'ютерної гри «Grand Theft Auto IV», де вона виступила ді-джеєм радіостанції «Vladivostok FM». Також у грі звучить українська версія пісні «Дикі танці».

Телебачення[ред.ред. код]

2010 року телеканал «Інтер» запустив екстремальний проект під назвою «Битва українських міст», зйомки якого відбувалися в Буенос-Айресі, Аргентина. На відомій смузі перешкод зійшлися 26 українських міст у боротьбі за право називатися найкращим містом України. Кожне місто було представлене командою з п'яти учасників, серед яких двоє чоловіків, дві жінки й капітан — відомий уродженець цього міста. На чолі команди зі Львова стала саме Руслана. На грі їй довелося долати боксерську стіну, басейни з багнюкою, величезні сферичні батути над водою тощо. Виступ Руслани дуже контрастував із проходженням перешкод іншими естрадниками — львів'янка показала себе краще за багатьох чоловіків. Уся країна стала свідком справді бійцівського характеру й непоступливості української амазонки.[16][17]

2011 року брала участь у талант-шоу «Голос країни» на каналі 1+1 як тренер.

2013 року брала участь у шоу «Битва хорів» на каналі 1+1 як тренер хору зі Львова, з яким перемогла.

Нагороди і почесні звання[ред.ред. код]

Дискографія[ред.ред. код]

Мультимедія[ред.ред. код]

  • «Коломийка» (файл)
    • «Коломийка» — одна з пісень «Гуцульського проекту» Руслани (2003)

Цікаві факти[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г д е ж и Руслана // Музичний Львів
  2. а б в г Руслана і Клуб шанувальників чаю
  3. а б Руслана: История (рос.)
  4. Сайт Президента України /07.05.2017/
  5. Руслана: «Я отвечаю за ночной Евромайдан» Вести.ua
  6. Певица Руслана не хочет быть сопредседателем народного объединения Майдан Кореспондент.net
  7. Руслана скаржиться, бо її переслідують спецслужби
  8. Руслану вызвали в прокуратуру по делу о разгоне Евромайдан
  9. Прокуратура кличе Руслану на допит
  10. Руслана: Стоп вогонь! | Прес-конференція. УНІАН. 01.09.2014
  11. Руслана: Мій меседж — «Стоп вогонь!» (ВІДЕО) // Львівська газета, 01 Вересня 2014, 20:14
  12. Руслана Лижичко: Я прозріла, побувавши на Донбасі // Опубликовано 04 Сен 2014
  13. Руслана: Я прозріла, побувавши на Донбасі! Відео прес-конференції в УНІАН // Добавлено в 14:11 Дата 07.09.2014
  14. Cудячи зі слів близьких і друзів, телеканал Інтер сфабрикував сюжет зі мною на кшталт російських масмедіа. // 06 вересня 2014, 21:44
  15. About trip to Donetsk. 2 сентябрь 2014 0:51
  16. Руслана у проекті “БУМ” – Музичний Львів. musiclviv.org.ua (uk). Процитовано 2017-10-29. 
  17. RuslanaTube (2010-05-08). Руслана - БУМ. Відбіркова гра. Кваліфікація. Процитовано 2017-10-29. 
  18. Руслана — народна артистка України / Коментарі:, 18.05.2004
  19. Руслана отримала нагороду від Майдану / Газета «День», 15 грудня, 2013
  20. Цьогорічну премію В. Стуса вручили співакам Євромайдану / Українські Національні Новини, 14 січня 2014
  21. [1]

Посилання[ред.ред. код]

Попередник:
Туреччина Сертаб Еренер
з піснею «Everyway that I can»
Переможниця
Пісенного конкурсу Євробачення
з піснею «Wild Dances»

2004
Наступник:
Греція Єлена Папарізу
з піснею «My Number One»
Попередник:
Олександр Пономарьов
з піснею «Hasta la Vista»
Представниця України
на Пісенному конкурсі Євробачення
з піснею «Wild Dances»

2004
Наступник:
Ґринджоли з піснею
«Разом нас багато»