Руська народна партія
Русско-народна партія | |
|---|---|
| Дата заснування | 1900 |
| Штаб-квартира | Львів |
| Ідеологія | москвофільство |
| Друкований орган | Галичанинъ |
Руська народна партія[1][2], Русско-народна партія[3][4] або Русская Народная Партія (РНП) — перша суто політична організація галицьких москвофілів, постала 1900 з ініціативи Руської Ради.
РНП мала підтримку з боку намісника і польських партій (зокрема при виборах до парламенту і сейму) задля противаги зростанню українського народного руху. У партії виявилися одразу два напрями: старо- і новокурсники (старорусини і русофіли), що 1909 довели її до остаточного розколу на дві групи.
Її керівним органом став «Народный совет», до складу якого входило вісім осіб, а саме: Богдан Дідицький, Лев Павенцький, Іван Давидович, Василь Давидяк, Володимир Дудикевич, Кирило Черлюнчакевич, Осип Марков, Осип Мончаловський.
Історія[ред. | ред. код]
Неухильне зростання організаційної та політичної сили українофілів у Галичині спричинило поступове ослаблення впливу москвофілів. Сподіваючись загальмувати цей процес, молодше покоління проголосило у 1909 році «новий курс», закликаючи до цілковитого утотожнення України з Росією. Вони заснували Російську національну партію, яка отримала дотації від царського уряду.
На виборах до Райхсрату в 1907 р. партія отримала 5 посольських мандатів, а в 1911 — лише 2.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Коломійчук Б. Лемберг. Справи комісара Вістовича.
- ↑ Кокотюха А. Пригоди Клима Кошового. — Х. : Довженко Букс, 2020.
- ↑ Левицький К. Історія політичної думки галицьких українців 1848—1914. — Львів, 1926. — С. 332.
- ↑ Орлевич І. В. Боротьба між українофілами та русофілами за «Народний дім» у Львові // Вісник Львівського університету. — Т. 7. — 2007. — С. 345.
Література[ред. | ред. код]
- Русская Народная Партія // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — Т. 7. — С. 2651.
|
Це незавершена стаття про політичні партії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |