Руське воєводство

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Руське воєводство

1597 Bielski Rus Voivodship.svg

Герб

RON województwo ruskie map.svg

   Воєводство в Речі Посполитій (1619).

Ру́ське воєво́дство (лат. Palatinatus Russiae, пол. Województwo ruskie) — адміністративно-територіальна одиниця Королівства Польського та Корони Польської в Речі Посполитій. Існувало в 14341772 роках. Створене на основі земель Руського королівства. Входило до складу Малопольської провінції. Належало до регіону Русь. Розташовувалося в південній частині Речі Посполитої, на заході Русі. Головне місто — Львів. Очолювалося руськими воєводами. Сеймик воєводства збирався у містечку Судова Вишня. Мало представництво із 4 сенаторів у Сенаті Речі Посполитої. Складалося з 13 повітів. Станом на 1791 рік площа воєводства становила &&&&&&&&&&082990.&&&&0082 990 км²[1]. Населення в 1790 році нараховувало &&&&&&&&01495000.&&&&001 495 000 осіб. Ліквідоване 1772 року під час першого поділу Речі Посполитої. Територія воєводства увійшла до складу Королівства Галичини та Волині Австрійської монархії.

Повіти[ред.ред. код]

Історія[ред.ред. код]

Утворилося на частині терену колишнього Галицько-Волинського князівства, південна частина якого (Галицька Русь) після смерти останнього володаря Юрія II Тройденовича та боротьби за спадщину відійшла у 1340-ві-х рр. до складу Польського Королівства (П'ястів) на правах особистого домену короля.

Ліквідоване внаслідок першого поділу Речі Посполитої (1772 р.), коли більша частина воєводства увійшла до складу володінь Габсбурґів в Священній римській імперії1804 p. Австрійська імперія, з 1867 р. Австро-Угорщина) на правах «Королівства Галичини та Лодомерії» (Königreich Galizien und Lodomerien). Холмська земля, залишилася у складі Речі Посполитої. За третім поділом Речі Посполитої Холмська земля увійшла до складу Габсбурзьких володінь (до 1809 р.).

Статус воєводства територія отримала внаслідок поширення у 1434 р. положень Єдлінського привілею (1430 р.) на руські землі (разом із Західним ПоділлямПодільським воєводством) і поширення на місцеву шляхту положень коронного права, які зрівняли її в правах зі шляхтою коронних воєводтв.

Руське воєводство межувало на заході з Краківським, Сандомирським та Люблінським воєводствами; на півночі — з Брестським воєводством Великого Князівства Литовського; на сході — з Волинською землею (від 1566 р. воєводством) та Подільським воєводством. Холмська земля була відділена від решти воєводства територією Белзької землі (від 1462 р. воєводства). Південний кордон Руського воєводства проходив по Карпатському хребту і відділяв його від Угорського королівства.

Складалося з 5 земель: Львівської — з центром у Львові, Галицької — з центром у Галичі, Перемишльської — з центром у Перемишлі, Холмської — з центром у Холмі та Сяноцької — з центром у Сяноку. Було єдиним з-поміж воєводств на українських землях, яке поділялося на землі.

Кожна з земель у свою чергу ділилися на повіти:

Адміністративно-територіальний поділ воєводства зазнавав змін. У XVI ст. зникають старі замкові повіти: у Львівський землі — Глинянський, Олеський, Щирецький; у Перемиській землі — Дрогобицький, Ярославський, Ланьцутський, Мостиський, Переворський, Ряшівський, Самбірський, Стрийський; у Галицькій землі — Коропецький, Снятинський.

Із впровадженням коронного (польського) права відбувся поділ старих замкових повітів — центрів волостей — на гродові і негродові повіти. Земські повіти — центри шляхетського судочинства — загалом збігалися із землями воєводства. Окремо діяв земський суд у Переворську (14371477 рр.) (Перемишльська земля). Із збільшенням чисельності шляхти у XVII ст. в межах окремих земель виділяються нові земські суди: теребовельський (16481784 рр.), жидачівський (15571784 рр.).

В усіх центрах земель діяли земські суди. Гродські суди також діяли у центрах земель та в Теребовлі (15031772 рр., 1508 року тимчасово був переведений до Бучача через сильні руйнування міста після нападу татарів[2]) (Галицька земля), Городку (15281540 рр.) та Жидачеви (16491783) (Львівська земля), Самборі (15301537) (Перемишльська земля), Красноставі.

Самоврядування[ред.ред. код]

Із запровадженням регулярних сеймикових зібрань. Шляхта Руського воєводства збиралася на сеймики у центрах земель. Генеральний сеймик воєводства відбувався у Вишні (тепер м. Судова Вишня, Мостиського р-ну, Львівської обл.). На нього з'їжалися депутати від Львівської, Перемишльської, Галицької та Сяноцької земель.[3] Холмська шляхта, через географічне положення своєї землі, їхала на сейм окремо. Окремо проводилися сеймики в межах усіх земель Руського воєводства. Галицький сеймик проходив на тиждень раніше від Генерального.

Шляхта Руського воєводства обирала своїх представників на сейм (послів) та депутатів (до Коронного трибуналу у Любліні та Скарбового трибуналу у Радомі). Кількість послів від земель була різною: львівська — 2; галицька — 6; перемишльська — 2; холмська — 2; сяноцька — 2. Серед усіх воєводств — Р. в. мало на сеймі найбільшу кількість послів 23 (разом з сенаторами).

На Коронний трибунал від Руського воєводства обирали 2 послів на рік, одного на сеймику у Вишні, а другого, по-черзі, від Галицької та Холмської земель.

Урядницька структура Руського воєводства була строкатою, відображала поділ на землі. На чолі урядницької піраміди був воєвода руський. Кожна з земель мала свого каштеляна, серед яких виділявся каштелян львівський - належав до «більших», або «кріслових», каштелянів-сенаторів (засідали у сенаті в кріслах); решта — перемишльський, галицький, сяноцький та холмський були т. зв. «дронжковими» каштелянами (засідали у сенаті на вузьких лавах під стінами). Загалом у сенаті від Руського воєводства засідало 6 світських сенаторів та 3 церковиних (арцибіскуп львівський, католицькі єпископи Перемишля, Холма).

Найповніша номенклатура земських урядників була у Львівській землі Руського воєводства. Кожна з земель та Красноставський повіт Холмської землі мала свого підкоморія. Серед повітів Руського воєводства видялялися Жидачівський, Красноставський, Коломийський та Теребовельський - існували уряди (або посади) хорунжого, мечника, войського (більшого та меншого), ловчого, підстолія, підчашого, скарбника, чашника. Епізодично у Городку, Медиці, Самобрі та Стрию фіксуються уряди войських.

Руське воєводство було одним з найбільш заселених та урбанізованих територій на українських землях. Наприкінці XV ст. у воєводстві нараховувалося понад 1700 населених пунктів, з яких приблизно 20 % були королівською власністю. В цей час на території воєводства нараховувалося 65 міст і містечок. На кінець XVI ст. у Р. в. нараховувалося бл. 2800 населених пуктів, серед яких було 193 міст і містечок. Упродовж XVI ст. у воєводстві було локовано 128 міст і містечок. Найбільш урбанізованими землями воєводства були Галицька та Львівська (75 і 50 відмовідно). На момент ліквідації Руського воєводства на цій території нараховувалося близько 280 міст і містечок.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Pawiński, Adolf. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. — Warszawa: Gebethner i Wolff, 1883. — T. 1: Wielkopolska.
  2. Л.Городиський, І.Зінчишин. Мандрівка по Теребовлі і Теребовлянщині: Історичний нарис-путівник.- Львів: Каменяр, 1998.- 294с.,іл. ISBN 966-7255-01-8 с.60
  3. Олексій Вінниченко. Доведення шляхетства на сеймиках Руського воєводства у Вишні (XVII — середина XVIII ст.): Правова регламентація і повсякденна практика

Джерела[ред.ред. код]

  • Gloger, Zygmunt. Województwo Ruskie // Geografia historyczna ziem dawnej Polski. — Kraków, 1903.
  • Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде життя, 1954—1989.
  • Вінниченко О. Сеймики та з'їзди шляхти Львівської, Перемишльської і Сяноцької земель Руського воєводства в останній чверті XVI — першій половині XVII ст. В кн.: Наукові зошити історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. Збірник наукових праць.- Львів, 2000. Вип. 3. С. 41-47.
  • Atłas historyczny Rzeczypospolitej polskiej. Epoka przełomu z wieku XVI-go na XVII-sty. Dział II-gi. «Ziemi Ruskie» / Opr. A.Jabłonowski. Warszawa-Wiedeń, 1899–1904.
  • Dąbkowski P. Podział administracyjny województwa ruskiego i bełzkiego w XV wieku. Lwów, 1939.
  • Źródła dziejowe. T. XVIII. Cz. II. Ziemie ruskiej. Ruś Czerwona / Opr. A.Jabłonowski. Warszawa, 1903.
  • Przyboś K. Reprezentacja sejmowa ziemi przemyskiej w latach 1573–1695. // Rocznik Przemyski. Przemyśl 1998. t. XXXIV.
  • Śreniowski S. Organizacja sejmiku halickiego // Studia nad historią prawa polskiego. Lwów, 1938. T. XVI. Zesz. 3.
  • Urzędnicy województwa ruskiego XIV–XVIII wieku (ziemie halicka, lwowska, przemyska, sanocka). Spisy / Opr. K.Przyboś. Wrocław 1987.