Руське воєводство

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Руське воєводство

1597 Bielski Rus Voivodship.svg

Герб

RON województwo ruskie map.svg

   Воєводство в Речі Посполитій (1619).

Ру́ське воєво́дство (лат. Palatinatus Russiae, пол. Województwo ruskie) — адміністративно-територіальна одиниця Королівства Польського та Корони Польської в Речі Посполитій. Існувало в 14341772 роках. Створене на основі земель Руського королівства. Входило до складу Малопольської провінції. Належало до регіону Русь. Розташовувалося в південній частині Речі Посполитої, на заході Русі. Головне місто — Львів. Очолювалося руськими воєводами. Сеймик воєводства збирався у містечку Судова Вишня. Мало представництво із 4 сенаторів у Сенаті Речі Посполитої. Складалося з 13 повітів. Станом на 1791 рік площа воєводства становила &&&&&&&&&&082990.&&&&0082 990 км²[1]. Населення в 1790 році нараховувало &&&&&&&&01495000.&&&&001 495 000 осіб. Ліквідоване 1772 року під час першого поділу Речі Посполитої. Територія воєводства увійшла до складу Королівства Галичини та Волині Австрійської монархії.

Повіти[ред.ред. код]

Історія[ред.ред. код]

Утворилося на частині терену колишнього Галицько-Волинського князівства, південна частина якого (Галицька Русь) після смерті останнього володаря Юрія II Тройденовича та боротьби за спадщину відійшла у 13640-х роках до складу Польського Королівства (П'ястів) на правах особистого домену короля.

Ліквідоване внаслідок першого поділу Речі Посполитої (1772), коли більша частина воєводства увійшла до складу володінь Габсбурґів в Священній римській імперії1804 pоку Австрійська імперія, з 1867 Австро-Угорщина) на правах «Королівства Галичини та Лодомерії» (Königreich Galizien und Lodomerien). Холмська земля, залишилася у складі Речі Посполитої. За третім поділом Речі Посполитої Холмська земля увійшла до складу Габсбурзьких володінь (до 1809).

Статус воєводства територія отримала внаслідок поширення у 1434 році положень Єдлінського привілею (1430) на руські землі (разом із Західним Поділлям — Подільським воєводством) і поширення на місцеву шляхту положень коронного права, які зрівняли її в правах зі шляхтою коронних воєводств.

Руське воєводство межувало на заході з Краківським, Сандомирським та Люблінським воєводствами; на півночі — з Брестським воєводством Великого Князівства Литовського; на сході — з Волинською землею (від 1566 воєводством) та Подільським воєводством. Холмська земля була відділена від решти воєводства територією Белзької землі (від 1462 воєводства). Південний кордон Руського воєводства проходив по Карпатському хребту і відділяв його від Угорського королівства.

Складалося з 5 земель: Львівської — з центром у Львові, Галицької — з центром у Галичі, Перемишльської — з центром у Перемишлі, Холмської — з центром у Холмі та Сяноцької — з центром у Сяноку. Було єдиним з-поміж воєводств на українських землях, яке поділялося на землі.

Кожна з земель у свою чергу ділилися на повіти:

Адміністративно-територіальний поділ воєводства зазнавав змін. У XVI ст. зникають старі замкові повіти: у Львівський землі — Глинянський, Олеський, Щирецький; у Перемиській землі — Дрогобицький, Ярославський, Ланьцутський, Мостиський, Переворський, Ряшівський, Самбірський, Стрийський; у Галицькій землі — Коропецький, Снятинський.

Із впровадженням коронного (польського) права відбувся поділ старих замкових повітів — центрів волостей — на гродові і негродові повіти. Земські повіти — центри шляхетського судочинства — загалом збігалися із землями воєводства. Окремо діяв земський суд у Переворську (1437-[[1477], Перемишльська земля). Зі збільшенням чисельності шляхти у XVII ст. в межах окремих земель виділяються нові земські суди: теребовельський (16481784), жидачівський (15571784).

В усіх центрах земель діяли земські суди. Гродські суди також діяли у центрах земель та Теребовлі (15031772 рр., 1508 року тимчасово був переведений до Бучача через сильні руйнування міста після нападу татар[2]) (Галицька земля), Городку (15281540) та Жидачеві (16491783) (Львівська земля), Самборі (15301537) (Перемишльська земля), Красноставі.

Прапори[ред.ред. код]

Самоврядування[ред.ред. код]

Із запровадженням регулярних сеймикових зібрань шляхта Руського воєводства збиралася на сеймики у центрах земель. Генеральний сеймик воєводства відбувався у Вишні (тепер м. Судова Вишня, Мостиського р-ну, Львівської обл.). На нього з'їжалися депутати від Львівської, Перемишльської, Галицької та Сяноцької земель.[3] Холмська шляхта, через географічне положення своєї землі, їхала на сейм окремо. Окремо проводилися сеймики в межах усіх земель Руського воєводства. Галицький сеймик проходив на тиждень раніше від Генерального.

Шляхта Руського воєводства обирала своїх представників на сейм (послів) та депутатів (до Коронного трибуналу у Любліні та Скарбового трибуналу у Радомі). Кількість послів від земель була різною: львівська — 2; галицька — 6; перемишльська — 2; холмська — 2; сяноцька — 2. Серед усіх воєводств — Р. в. мало на сеймі найбільшу кількість послів 23 (разом з сенаторами).

На Коронний трибунал від Руського воєводства обирали 2 послів на рік, одного на сеймику у Вишні, а другого, по-черзі, від Галицької та Холмської земель.

Урядницька структура Руського воєводства була строкатою, відображала поділ на землі. На чолі урядницької піраміди був воєвода руський. Кожна з земель мала свого каштеляна, серед яких виділявся каштелян львівський — належав до «більших», або «кріслових», каштелянів-сенаторів (засідали у сенаті в кріслах); решта — перемишльський, галицький, сяноцький та холмський були т. зв. «дронжковими» каштелянами (засідали у сенаті на вузьких лавах під стінами). Загалом у сенаті від Руського воєводства засідало 6 світських сенаторів та 3 церковиних (арцибіскуп львівський, католицькі єпископи Перемишля, Холма).

Найповніша номенклатура земських урядників була у Львівській землі Руського воєводства. Кожна з земель та Красноставський повіт Холмської землі мала свого підкоморія. Серед повітів Руського воєводства видялялися Жидачівський, Красноставський, Коломийський та Теребовельський — існували уряди (або посади) хорунжого, мечника, войського (більшого та меншого), ловчого, підстолія, підчашого, скарбника, чашника. Епізодично у Городку, Медиці, Самобрі та Стрию фіксуються уряди войських.

Руське воєводство було одним з найбільш заселених та урбанізованих територій на українських землях. Наприкінці XV ст. у воєводстві нараховувалося понад 1700 населених пунктів, з яких приблизно 20 % були королівською власністю. В цей час на території воєводства нараховувалося 65 міст і містечок. На кінець XVI ст. у Р. в. нараховувалося бл. 2800 населених пунктів, серед яких було 193 міст і містечок. Упродовж XVI ст. у воєводстві було локовано 128 міст і містечок. Найбільш урбанізованими землями воєводства були Галицька та Львівська (75 і 50 відповідно). На момент ліквідації Руського воєводства на цій території нараховувалося близько 280 міст і містечок.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Pawiński, Adolf. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. — Warszawa: Gebethner i Wolff, 1883. — T. 1: Wielkopolska.
  2. Л. Городиський, І. Зінчишин. Мандрівка по Теребовлі і Теребовлянщині: Історичний нарис-путівник. — Львів: Каменяр, 1998. — 294 с., іл.— C. 60. ISBN 966-7255-01-8
  3. Олексій Вінниченко. Доведення шляхетства на сеймиках Руського воєводства у Вишні (XVII — середина XVIII ст.): Правова регламентація і повсякденна практика

Джерела[ред.ред. код]

  • Gloger, Zygmunt. Województwo Ruskie // Geografia historyczna ziem dawnej Polski. — Kraków, 1903.
  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [у 10 т.] / Наукове Товариство ім. Шевченка ; гол. ред. проф. д-р Володимир Кубійович. — [Париж] ; [Нью-Йорк] : Молоде життя, 1954—1989, 1993—2000.
  • Вінниченко О. Сеймики та з'їзди шляхти Львівської, Перемишльської і Сяноцької земель Руського воєводства в останній чверті XVI — першій половині XVII ст. В кн.: Наукові зошити історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. Збірник наукових праць. — Львів, 2000. Вип. 3. С. 41-47.
  • Atłas historyczny Rzeczypospolitej polskiej. Epoka przełomu z wieku XVI-go na XVII-sty. Dział II-gi. «Ziemi Ruskie» / Opr. A.Jabłonowski. Warszawa-Wiedeń, 1899–1904.
  • Dąbkowski P. Podział administracyjny województwa ruskiego i bełzkiego w XV wieku. Lwów, 1939.
  • Źródła dziejowe. T. XVIII. Cz. II. Ziemie ruskiej. Ruś Czerwona / Opr. A.Jabłonowski. Warszawa, 1903.
  • Przyboś K. Reprezentacja sejmowa ziemi przemyskiej w latach 1573–1695. // Rocznik Przemyski. Przemyśl 1998. t. XXXIV.
  • Śreniowski S. Organizacja sejmiku halickiego // Studia nad historią prawa polskiego. Lwów, 1938. T. XVI. Zesz. 3.
  • Urzędnicy województwa ruskiego XIV–XVIII wieku (ziemie halicka, lwowska, przemyska, sanocka). Spisy / Opr. K.Przyboś. Wrocław 1987.