Рутвиця альпійська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Thalictrum alpinum
Thalictrum alpinum Atlas Alpenflora.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Magnoliophyta)
Дводольні (Magnoliopsida)
Порядок: Жовтецевоцвіті (Ranunculales)
Родина: Жовтецеві (Ranunculaceae)
Рід: Рутвиця (Thalictrum)
Вид: Рутвиця альпійська
Біноміальна назва
Thalictrum alpinum
L., 1753
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Thalictrum alpinum
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Thalictrum alpinum
EOL logo.svg EOL: 594413
IPNI: 714201-1
ITIS logo.svg ITIS: 18661
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 395328

Рутвиця альпійська[1] (Thalictrum alpinum) — вид трав'янистих рослин родини Жовтецеві (Ranunculaceae), поширений ув арктичних і гірських областях Європи, Північної Америки та Азії.

Морфологічна характеристика[ред. | ред. код]

Це багаторічні трав'янисті рослини заввишки 5–25(40) см із дуже тонкими кореневищами. Стебла нерозгалужені, голі, як правило, безлисті. Листки: в базальній розетці, стеблових листків не більше 1; черешки 1.5–3 см; пластини від яйцеподібних до трикутних, 1–2 рази перисті, 1.5–4 см; вторинні листочки округлі, верхні поверхні блискучі темно-зелені, нижні поверхні світлі блакитнувато-зелені. Суцвіття нещільні волоті; квіти висячі. Квіти радіально симетричні, червоні, приблизно 5 мм завширшки; пелюсток немає; чашолистків 4, червонуваті, в'януть досить рано; тичинок багато; пиляки довго-конічні, зазвичай червонувато-коричневі. Плоди — ребристі, 2–3 мм довжиною, від коротко- до майже безчерешкової сім'янки. 2n = 14, 21.

Квітує з червня по серпень. Квітки позбавлені аромату, пилок розноситься вітром; запилення комахами теж можливе.

Поширення[ред. | ред. код]

Азія (Китай, Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, Монголія, Росія, Бутан, Непал, Індія); Європа (Україна, Австрія, Швейцарія, Фінляндія, Ісландія, Ірландія, Норвегія, Швеція, Велика Британія, Італія, Македонія, Румунія, Франція, Іспанія); Північна Америка (Ґренландія, Канада, США). Населяє вологі луки, вологі скелясті уступи і схили, холодні (часто вапняні) болота, вологі долини, луки, іноді хвойні лісові зони. Зростає від рівня моря до 5300 м у Китаї.

Представник сучасної високогірної флори Карпат[2].

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Регіональний Інформаційний Центр «Карпати»
  2. Безусько Л.Г. Нові палінологічні характеристики підкрасилівського лесу верхнього плейстоцену Волинської височини // Український ботанічний журнал. — 2014. — Вип. 71. — № 6. — С. 708–715.