Рутвиця вузьколиста

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рутвиця вузьколиста
Thalictrum lucidum.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Magnoliophyta)
Дводольні (Magnoliopsida)
Порядок: Жовтецевоцвіті (Ranunculales)
Родина: Жовтецеві (Ranunculaceae)
Підродина: Thalictroideae
Рід: Рутвиця (Thalictrum)
Вид: Рутвиця вузьколиста
Біноміальна назва
Thalictrum lucidum
L., 1753
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Thalictrum lucidum
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Thalictrum lucidum
EOL logo.svg EOL: 5529584
IPNI: 714579-1
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 1084680

Рутвиця вузьколиста[1][2] (Thalictrum lucidum) — вид рослин родини жовтецеві (Ranunculaceae), поширений у Європі й західному Сибіру.

Опис[ред. | ред. код]

Багаторічна трава 50–140 см заввишки. Листки чередуються, черешкові, прилисткові. Стеблових листків 7–10. Листові пластини яйцюваті, 2–4-перисті. Листові сегменти від еліптичних до довгастих (найбільш нижні листя) чи лінійних (верхні листки), зазвичай цілі, іноді 2–3-зубчасті на кінчиках, верхня поверхня блискуча, темно-зелена, нижня — світло-зелена, дрібно-волосата паралельно до жилок[3].

Суцвіття випростано-розгалужене, досить розріджене. Квіти радіально симетричні, блідо-жовті, ≈ 1 см упоперек. Немає пелюсток. Чашолистків 4–5, зеленувато-білі, рано в'януть. Тичинок багато, блідо-жовті, 2–4 мм завдовжки; пиляки очевидно коротші. Кілька маточок. Плід — 8–10-хребетна, безчерешкова сім'янка[3].

Поширення[ред. | ред. код]

Поширений у Європі й західному Сибіру[4]. Населяє заліснені луки, узбіччя доріг і залізниць[3].

В Україні зростає на вологих і заболочених лугах — у Карпатах, Поліссі та Лісостепу звичайний; в Степу рідко (м. Дніпро, м. Миколаїв)[2].

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Thalictrum lucidum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б Доброчаева Д.Н., Котов М.И., Прокудин Ю.Н., и др. Определитель высших растений Украины. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 52. (рос.)(укр.)
  3. а б в NatureGate. Процитовано 18.11.2018.  (англ.)
  4. Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 18.11.2018.  (англ.)