Рутенія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Руте́нія — назва України в історичних джерелах, написаних латиною XIII—XIX століттях.[1]

Вперше фіксується по відношенню до Галицько-Волинської Русі, в грамоті угорського короля за 1261 р.[2] На Західній Україні, в Галичині та Закарпатті, населення слов’янського походження називалося русинами (лат. Ruthenus; мн. Rutheni). Ця назва пізньою латиною зберігається і в ХХ столітті, коли французи «русинами» називали слов'янське населення Галичини, Великого князівства литовського та Угорщини, та, відповідно, країну, де вони жили — Ruthenia.

В історичній схемі українсько-польського автора XVI століття Станіслава Оріховського до територій, наданих Александром Македонським за так званою Грамотою Александра Македонського слов'янам, зараховувалася Рутенія (Русь). Причому появу цієї грамоти Оріховський пов'язував із перемогою «полководців» Александра Македонського (якому приписував слов'янське походження) — Чеха, Леха, Руса (Роксолана).

Німецько-український словник, виданий у 1912 році в Чернівцях, має заголовок: Deutsch-ukrainische (ruthenisches) worterbuch. Виданий у Вісбадені 1962 року словник Der Sprachbrockhaus (с. 565) подає: der Rutene, Ruthene, n/n Ukrainer (українець); французький словник Noveau Petit Larousse (Париж, 1969), згадує слово Ruthene як прикметник від Ruthenie (с. 914), та подає пояснення: Ruthenie region orientale de la Tchecoslovaquie (v. Ukraine subcarpatique)(с.1659). В англійському словнику New Standard Dictionary of the English Language (Нью-Йорк і Лондон, 1947) знаходимо подібні пояснення.

Енциклопедія українознавства подає: Rutheni (латинське Rutheni, Ruteni) синонім назви «русини, українці». Більше того, підкреслюється, що з кінця XIX — на початку XX століття назви «рутени, рутенський» (нім. Ruthenen, фр. Ruthenes і англ. Ruthenians) вживали для того, щоб відрізняти термін «русини, руський» від «росіяни, російський». Винятків слововживання, що Rutheni — «українці», практично не має. Зазначимо, що грецька назва Русі — Russia використовувалася по відношенню до Великого князівства Московського, однак також поширеною була назва лат. Muscovia (Московія).

«Рутенія» на географічних картах[ред. | ред. код]

1325-1339 рр. Ангеліно Дульсерт. На його першій карті-портолані Середземного та Чорного морів є напис “RUTENIAM” (біля витоків Дніпра). На третій карті-портолані (1339 р.) Середземного та Чорного морів є теж напис великими літерами RUTENIA (біля витоків Дніпра).[3]

1367 р. Карта братів Франциска та Домініка Піццигані. Написи: “Rossia”, “Rutenia qu Rossia” і, двічі, “Rutenia q Rossia”, де “qu” і “q” є скороченням від “quasi”. Це можна перевести як “Рутенія можливо Русь” (укладачі карти чомусь не були впевнені в правильності такого порівнювання назв однієї території). Можливо, в силу звички до чисто латинського “Rutenia”.[4]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. 2. — С. 459; Т. 3. — С. 517.
  2. Яковенко, Наталя.Вибір імені versus вибір шляху (Назви української території між кінцем XVI — кінцем XVII ст.
  3. Байцар Андрій.Рутенія — давня назва українських земель (карти XIV-XVIIст.) https://baitsar.blogspot.com/2018/02/xiv-xvii.html
  4. Байцар Андрій.Рутенія — давня назва українських земель (карти XIV-XVIIст.) https://baitsar.blogspot.com/2018/02/xiv-xvii.html

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]