Рут Арнон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рут Арнон
івр. רות ארנון
Arnon Ruth 1.jpg
Народилася 1 червня 1933(1933-06-01) (86 років)
Тель-Авів-Яфо, Ізраїль
Громадянство
(підданство)
Flag of Israel.svg Ізраїль
Діяльність біолог, іммунологиня, педагог, біохімік, викладачка університету
Alma mater Єврейський університет
Сфера інтересів Імунологія
Заклад Науково-дослідний інститут імені Вейцмана
Науковий ступінь доктор філософії
Член Ізраїльська академія природничих і гуманітарних наук і Американська академія мистецтв і наук
Нагороди

Рут Арнон у Вікісховищі?

Рут Арнон (івр. רות ארנון‎; р. 1 червня 1933, Тель-Авів; дівоче прізвище Розенберг) — ізраїльський біохімік та імунолог, одна з розробників глатирамеру ацетату як препарату від розсіяного склерозу (комерційна назва «Копаксон», що входить в український перелік життєво необхідних і найважливіших лікарських препаратів[джерело?]), «ерліховський» професор імунології в Інституті Вейцмана, де веде дослідження в галузі вакцинації проти грипу і раку. Член Ізраїльської академії природничих і гуманітарних наук (з 1990), була віце-президентом (2004—2010) і президентом цієї академії (2010—2015, перша жінка на цій посаді).

Походження та навчання[ред. | ред. код]

Рут Розенберг народилася в Тель-Авіві (тоді в Палестині під Британським мандатом) 1 червня 1933 року. Завдяки батькові і старшим братам та сестрам з дитинства набула інтерес до науки і, опанувавши грамоту та основи арифметики ще в дошкільному віці, пішла в школу відразу до другого класу. Після закінчення початкової школи, її мати, оцінивши потенціал дочки, переконала Баруха Бен-Єгуду взяти дівчинку в престижну гімназію «Герцлія».

Аналогічно більшості ізраїльської молоді тих років, виявила бажання служити в армії, однак не досягла до того часу призовного віку. Замість цього Рут вступила на хімічний факультет Єврейського університету в Єрусалимі в рамках спеціальної навчальної програми Збройних сил Ізраїлю, що дозволяла їй вчитися в навчальний період і проходити в канікулярний час військову підготовку. Закінчивши університет з отриманням ступеня магістра в 1955 році, Рут два роки служила в армії (Цахалі) в офіцерському званні.

Під час служби в армії вийшла заміж за Уріеля Арнона, інженера хайфського Техніона, згодом стала матір'ю двох синів Міхаеля і Йорама (відповідно 1957 і 1961 років народження)[1].

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Кар'єра Рут Арнон як біохіміка-дослідника простежується з 1958 року, коли вона почала працювати в Центрі молекулярної біології тропічних хвороб імені Макартура, який пізніше увійшов до складу Інституту імені Вейцмана. Більшість її досліджень відносяться до сфери імунології. Одним з найбільш відомих її досягнень є розробка спільно з Міхаелем Селою і Дворою Тейтельбаум глатирамеру ацетат для лікування розсіяного склерозу[2], що пройшов клінічні випробування під найменуванням «Копаксон»[3][4] і застосовується в ряді країн, у тому числі, включеного в Україні до офіційного списку життєво необхідних і найважливіших лікарських препаратів.[джерело?]

В даний час[коли?] робота професора Арнон зосереджена на розробці універсального препарату рекомбінантного для вакцинації проти грипу[5], а також вивчення можливостей протиракової вакцинації.

Рут Арнон займала ряд відповідальних наукових постів: керувала Центром Макартура, була деканом біологічного факультету і віце-президентом Інституту Вейцмана. У 1990 році вона була обрана членом Ізраїльської академії природничих і гуманітарних наук, у 1995—2001 роках головувала в її секції природничих наук, в 2004—2010 рр. була віце-президентом, а в 2010—2015 — президентом цієї академії, ставши першою жінкою на цій посаді[6].

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

Крім цього, Рут Арнон є членом Європейської організації молекулярної біології і науково-консультативної ради Європейського союзу, займала посаду генерального секретаря Міжнародного союзу імунологічних наук і президента Європейської федерації.

Нагороди та премії[ред. | ред. код]

Внесок професора Арнон в науку протягом кар'єри був висвітлений у більш ніж 400 статтях і книгах по біохімії та імунології[7] і удостоєний багатьох престижних нагород, в числі яких:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Shalvi A. 2009.
  2. The development of Cop 1 (Copaxone), an innovative drug for the treatment of multiple sclerosis: Personal reflections. Immunology letters 50 (1–2): 1–15. 1996. PMID 8793553. 
  3. Enhanced myelination in autoimmunity and in normal development induced by immunomodulatory treatment. Journal of Neuroimmunology 275: 213. 2014. doi:10.1016/j.jneuroim.2014.08.573. 
  4. Mechanism of action of glatiramer acetate in multiple sclerosis and its potential for the development of new applications. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America. 101 Suppl 2: 14593–8. 2004. PMID 15371592. doi:10.1073/pnas.0404887101. 
  5. Preclinical efficacy of a virus-like particle-based vaccine against avian influenza H5N1. Future Microbiology 4 (5): 503–5. 2009. PMID 19492960. doi:10.2217/fmb.09.33. 
  6. Prof. Ruth Arnon. The Israel Academy of Sciences and Humanities. Процитовано 2017-01-03. 
  7. Статті Рут Арнон у базі біомедичної періодики PubMed (en). PubMed. 
  8. Official site of the Rothschild Prize. Архів оригіналу за 13 березень 2016. Процитовано 21 квітень 2018. 
  9. The Gale Group. 2008.