Рут Меннінг-Сендерс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рут Меннінг-Сендерс
англ. Ruth Manning-Sanders
Народилася 21 серпня 1886(1886-08-21)
Свонсі, Уельс, Сполучене Королівство
Померла 12 жовтня 1988(1988-10-12) (102 роки)
Пензанс, Cornwall[d], Корнуолл, Англія, Велика Британія
Громадянство Велика Британія
Діяльність письменниця, поетеса
Alma mater Манчестерський університет і Манчестерський університет Вікторіїd
Мова творів англійська
Напрямок дитяча література
Magnum opus серія антологій «Казки про ...»

Рут Меннінг-Сендерс (англ. Ruth Manning-Sanders, нар. 21 серпня 1886(18860821)пом. 12 жовтня 1988[1]) — британська поетеса та письменниця.За життя опублікувала більш ніж дев'яносто книг. Свою письменницьку кар'єру Рут розпочала з написання поезії. Вона, однак, більше відома завдяки своїм книжкам для дітей, які почала писати після смерті чоловіка в 1952 році. Рут уклала величезну кількість антологій переказаних казок із усього світу (найбільше в 60-ті та 70-ті роки). Більшість збірок мали назву «Книга про...» (наприклад, «Книга про велетнів», «Книга про драконів», «Книга про русалок» тощо). Також дуже відомі її розповіді про циркове життя (після одруження, вона разом із чоловіком подорожувала по всій Британії у складі гастрольного цирку).

Біографія[ред. | ред. код]

Рут Верон Меннінг — наймолодша з трьох доньок Джона Меннінга, англійського священнослужителя-унітаріанця. Вона народилася в Свонсі, Уельс. А коли їй виповнилося три, сім'я переїхала до Чешира. Ще з дитинства цікавилася читанням книг на різну тематику. Рут та її дві сестри писали та виступали у власних п'єсах. Вона описала своє дитинство так: «надзвичайно щасливе... з добрими та чуйними батьками та великою кількістю свободи».

У передмові до «Шотландських казок» Рут згадує про те, як вона проводила свій літній час на фермі під назвою «Шіян» (перекладається як «там, де живуть феї»), де бабуся Ст'юварт любила розповідати історії, які надзвичайно їй подобались.

Меннінґ вивчала англійську літературу та зокрема творчість Шекспіра в Манчестерському університеті. Вона вийшла заміж за англійського художника Джорджа Сандерса 1911 року (змінила прізвище на Меннінг-Сендерс) та провела більшу частину свого раннього заміжнього життя у турне Великою Британією разом із гастрольним цирком (на цю тему згодом дуже багато пише). Врешті-решт, сім'я переїхала до котеджу, що знаходився в рибацькому селищі Край землі (Land's End), Корнуол. Разом із чоловіком мала двох дітей. Донька Джоан Флойд (17 травня 1913 — 9 травня 2002) в 1920-х під своїм дівочим прізвищем Джоан Меннінґ-Сендерс навіть здобула певну відомість художниці-підлітка.

Після Другої світової війни та смерті чоловіка в 1952 році (нещасний випадок), Меннінґ-Сендерс опублікувала велику кількість антологій, в основному протягом 1960-х і 1970-х років. Більшість із них мали назву, що починається з «Книга про...», як от: «Книга про чаклунів», «Книга про гномів» тощо.

У передмові до антології «Вибір магії» (1971) Меннінґ-Сендерс пише:

« Немає нових казок. Вони є свідками часу, коли світ був ще дуже молодим <...> Якщо ви спробуєте скласти нову казку, то вам не вдасться: вона матиме фальшиве звучання та підроблену магію. Істинний світ магії огороджений великими стінами, які неможливо розбити. Існують тільки одні маленькі двері в цих високих стінах, які огороджують чарівний світ — двері «даним-давно і ніколи знову». Але їх достатньо, аби увійти через ці маленькі двері в казковий світ та проникнутися його магією «

У передмові до деяких збірок казок, Меннінг-Сендерс вказує про походження казок, які вона переказала. Наприклад, збірка «Книга про драконів» — це вітання з Греції, Китаю, Японії, Македонії, Ірландії, Румунії, Німеччини тощо. Меннінґ-Сендерс показує, що «не всі дракони хочуть пожирати принцес». До збірки ввійшли казки не тільки про лютих драконів, але й про добрих та гордих представників їхнього племені.

У передмові до збірника «Книга про відьом» Меннінґ-Сендерс зазначає те, як мають закінчуватися казки:

« У всіх цих розповідях, як і в казках про відьом загалом, ви можете бути впевнені в одному: якими б не були відьми з їхніми страшними чарами, що вони їх накладають на людей та спричиняють зло, на них завжди чигає поразка. Адже це абсолютне та дуже втішне правило: на доброго та хороброго героя чекатиме нагорода, а на злих — кепський кінець. «

У передмові до «Книги про принців» Меннінґ-Сендерс також пише:

« Читаючи ці казки, ви помітите, що вони всі мають одну спільну рису. Незважаючи на те, що вони походять із найрізноманітніших країв, <...> вони усі мають щасливий кінець. «

У той час як більшість казок, які Меннінґ-Сендерс вмістила у свої антоголії, є маловідомими, вона також включила туди й казки про деяких відомих літературних та культурних героїв. Як-от: Баба Яга, Джек — вбивця велетнів, Анансі, Білосніжка, Гензель і Гретель, Робін Гуд, Аладдін. Суперобкладинка до «Книги про велетнів» так описує стиль письменниці: «Місіс Меннінґ-Сендерс розповідає історії з дотепністю та гарним настроєм. Жодного зайвого слова».

Меннінґ-Сендерс померла 1988 року в Пензансі, Корнуол, Англія.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ruth Manning-Sanders: Bibliography. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 22 січня 2017. 

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]