Руфіджі
Координати: 8°00′ пд. ш. 39°20′ сх. д. / 8.000° пд. ш. 39.333° сх. д.
| Руфіджі | |
|---|---|
 | |
 | |
| 8°00′ пд. ш. 39°20′ сх. д. / 8.000° пд. ш. 39.333° сх. д. | |
| Витік | |
| • координати | 8°31′17″ пд. ш. 37°20′33″ сх. д. / 8.52152300002777885° пд. ш. 37.34261500002777723° сх. д. |
| Гирло | Мафія-канал |
| • координати | 7°45′26″ пд. ш. 39°21′50″ сх. д. / 7.75730000002777764° пд. ш. 39.3640000000277723° сх. д. |
| Країни: | Танзанія |
| Довжина | 600 |
| Площа басейну: | 177 429 |
| Середньорічний стік | 792 м³/с |
| Притоки: | Велика Руаха |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Руфіджі (англ. Rufiji River) — одна з великих річок Танзанії, яка повністю знаходиться в межах цієї африканської держави.
Опис[ред. | ред. код]
Річка утворюється злиттям річок Кіломберо і Лувегу і має довжину приблизно 600 км з витоком в південно-західній Танзанії і гирлом на березі Індійського океану біля острову Мафія у Мафія-канал. Її основною притокою є Велика Руаха.
Вона судноплавна на бл.100 кілометрах з загальної довжини.
Руфіджі розташована близько 200 кілометрів на південь від столиці Танзанії — Дар-ес-Салама. Значна частина її течії розташована в Національному парку Селус.
Водозбірний басейн системи річки Руфіджі становить 177 429 квадратних кілометрів[1] і складається з:
| Річка (притока) | Басейн км2 |
Процент загального басейну |
Процент у загальному стоку |
|---|---|---|---|
| Велика Руаха | 83 970 | 47 | 15 |
| Кіломберо | 39 990 | 23 | 62 |
| Лувегу | 26 300 | 15 | 18 |
| Руфіджі (нижня течія) | 27 160 | 15 | 5 |
| Всього | 177 429 | 100 | 100 |
У дельті річки розташовані найбільші мангрові ліси в Східній Африці[2].
Річка в історії[ред. | ред. код]
Відгалуження древніх морських шляхів вели вниз до Східного узбережжя Африки, яке греками і римлянами в 1 столітті н. е. було названо «Азанія» і описано в творі «Періпл Еритрейського моря».
Під час Першої світової війни дельта річки була ареною тривалої морської операції з жовтня 1914 по липень 1915 року. Це були спроби, а потім і досягнення успіху, Королівського військово-морського флоту нейтралізувати і знищити німецький крейсер «Кенігсберг».
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ Arvidson, Anders et al. (May 2009). Initial Assessment of Socioeconomic and Environmental Risks and Opportunities of Large-scale Biofuels Production in the Rufiji District. SEKAB BioEnergy (T) Ltd. с. 23. Архів оригіналу за 10 вересня 2012. Процитовано 1 квітня 2015.
- ↑ «Downstream and Coastal Impacts of Damming and Water Abstraction in Africa», Environmental Management, authored by Maria Snoussi, Johnson Kitheka, Yohanna Shaghude, Alioune Kane, Russell Arthurton, Martin Le Tissier, and Hassan Virji, 2007, volume 39, page 589. Архів оригіналу за 21 серпня 2014. Процитовано 1 квітня 2015.
Література[ред. | ред. код]
- Chami, Felix A. 1999. «The Early Iron Age on Mafia island and its relationship with the mainland.» Azania Vol. XXXIV 1999, pp. 1-10.
- Chami, Felix A. 2002. «The Egypto-Graeco-Romans and Panchea/Azania: sailing in the Erythraean Sea.» In: Society for Arabian Studies Monographs 2 Trade and Travel in the Red Sea Region. Proceedings of Red Sea Project I held in the British Museum October 2002, pp. 93-104. Edited by Paul Lunde and Alexandra Porter. ISBN 1-84171-622-7.
- Miller, J. Innes. 1969. Chapter 8: «The Cinnamon Route». In: The Spice Trade of the Roman Empire. Oxford: University Press. ISBN 0-19-814264-1
- Ray, Himanshu Prabha, ed. 1999. Archaeology of Seafaring: The Indian Ocean in the Ancient Period. Pragati Publications, Delhi.
Посилання[ред. | ред. код]
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||
