Ручне запилення
.jpg)
Ручне запилення, також відоме як механічне запилення — техніка, яка може бути використана для запилення рослин, коли природне або відкрите запилення або небажане, або недостатнє.
Метод[ред. | ред. код]
Цей метод запилення здійснюється шляхом ручного перенесення пилку з тичинки однієї рослини на маточку іншої. Часто це робиться за допомогою ватного тампона або маленького пензлика, але це також можна зробити, видаливши пелюстки з чоловічої квітки та притиснувши її до гінецею жіночих квіток, або у випадку двостатевих квітів, таких як помідори, — просто потрусивши квіти.
Причини[ред. | ред. код]
Поширеними причинами вибору цього методу є відсутність запилювачів, контроль за перехресним запиленням між сортами, вирощеними разом[1] та створення специфічних гібридів.[2]
Наприклад, ручне запилення використовується для ванілі, коли вона вирощується на територіях, де немає її природного запилювача. Також ручне запилення часто використовується для рослини, які вирощують у теплицях, у міських районах або вирощують з укриттям для боротьби зі шкідниками, в результаті чого природні запилювачі не можуть потрапити до рослин. Однією з причин використання ручного запліднення також може бути зменшення кількості запилювачів або потреба зберегти монокультуру.
Однак це не єдині причини, і для багатьох спеціалізованих культур використовують різноманітні методи ручного запилення. Наприклад, ручне запилення використовується для фінікових пальм, щоб уникнути потреби у вирощуванні великої кількості чоловічих рослин необхідних для адекватного природного запилення. Через рівень зайнятості, запилення вручну це лише один із варіантів, який у невеликих масштабах використовують переважно садівники невеличких господарств та власники окремих рослин. На великих обсягах при вирощуванні польових культур, у садах чи для комерційного виробництва насіння, бджоли або інші запилювачі є більш ефективним підходом до управління запиленням.
Попри це, запилення руками є досить поширеною практикою. Груші, вирощені у повіті Ханьюань, КНР, запилюються вручну з 1980-х років, оскільки їх не можна запилювати іншими сортами, що мають різний час цвітіння; також зараження попелицями потребує використання великої кількості інсектицидів, що змушує місцевих бджолярів відмовлятися від позики вуликів.
Див. також[ред. | ред. код]
- RoboBee
- Матеріально сконструйовані штучні запилювачі
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ McLaughlin, Chris (2010). 5. Pure Pollination. The Complete Idiot's Guide to Heirloom Vegetables. Penguin. с. 56. ISBN 978-1-61564-052-2. Процитовано 5 липня 2011.
- ↑ Rai, Nagendra; Rai, Mathura (2006). Heterosis breeding in vegetable crops. New India Publishing. ISBN 978-81-89422-03-5. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 5 липня 2011.