Рущак Роман Йосипович

Зовнішні відеофайли
	Вісті 25.06.2015 на YouTube // ТТБ. — 2015. — 25 червня.

Рущак Руслан Йосипович;
	Солдат
Загальна інформація
Народження	17 січня 1978; м. Чортків, Тернопільська область
Смерть	22 червня 2015 (37 років); смт Городище, Луганська область; (Загинув за невідомих обставин)
Поховання	Чортківський район
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	гірсько-піхотні війська України
Формування	51 ОМБр
Війни / битви	Війна на сході України * Бої за Дебальцеве
Нагороди та відзнаки

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Рущак.

Роман Йосипович Рущак (17 січня 1978, м. Чортків, Тернопільська область, — 22 червня 2015, с. Городище, Луганська область) — український військовик, стрілець гірсько-піхотного батальйону 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачево). Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2014, посмертно), почесний громадянин міста Чорткова (2022, посмертно).

Життєпис[ред. | ред. код]

Роман був єдиним сином у сім'ї. Покійний батько воював у Афганістані, помер у 2006-ому році. Роман їздив на заробітки до Києва, працював на будовах у Чорткові.

Мобілізували Романа до війська 29 липня 2014 року. Три тижні був у Мукачевому, потім у складі бригади поїхав на Схід. Спочатку потрапив у селище Мирна Долина на Луганщині. Там наприкінці жовтня 2014 року, отримав осколкове поранення в руку. Романа із великою втратою крові доправили до Харківського військового шпиталю. Там його прооперували, але витягти всі осколки не вдалося. Через чотири дні перевели до Львова, де лікувався в госпіталі, деякий час — удома.

На початку січня 2015 року повернувшись на фронт, відразу потрапив у «котел» під Дебальцевим. Цілий місяць рідні не знали про його долю. У лютому 2014 року під час прориву бригади з «котла» Роман упав з БТРа, побився і поламав два ребра. Лікувався в Чорткові, Чернівцях. Після лікування знову вирушив на Схід.

Там у Романа відкрилася виразка шлунка, а через те, що в «котлі» під Дебальцевим довго лежав на холодній землі, почали відмовляти нирки. Востаннє мати розмовляла з ним за годину до загибелі.

Загинув за невідомих обставин 22 червня 2015 року (за однією із версій — ударом по голові від рук місцевих жителів) у селі Городище Луганської області за 20 днів до демобілізації. Прощалися з Романом Рущаком у церкві Петра і Павла, поховали в Чорткові 25 червня.

Залишилися мати Анна Василівна. Колишня дружина Анна з 9-річним сином Юрієм мешкає на Львівщині.

Нагороди[ред. | ред. код]

орден «За мужність» III ступеня (2 серпня 2014, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України^[1];
почесний громадянин міста Чорткова (18 серпня 2022, посмертно)^[2].

Див. також[ред. | ред. код]

Список тернопільців, які загинули під час АТО

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Габруський, Л. Бог забирає кращих із нас [Архівовано 3 листопада 2016 у Wayback Machine.] / Л. Габруський // Голос народу. — 2015. — № 24 (26 черв.). — С. 3 — (Твої герої, Україно).
Кошіль, І. «Мамо, добуду до року і повернуся…» / Ірина Кошіль // Нова Тернопільська газета. — 2015. — № 24 (1–7 лип.). — С. 1, 4.
Якушко, О. Нездійснене третє повернення / О. Якушко // Вільне життя плюс. — 2015 . — № 52 (3 лип.). — С. 2.

Посилання[ред. | ред. код]

У зоні АТО загинув боєць з Чорткова Роман Рущак [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // 20 хвилин (Тернопіль). — 2015. — 25 червня.
У зоні АТО загинув боєць з Тернопільщини Роман Рущак [Архівовано 6 серпня 2015 у Wayback Machine.] // ZIK. — 2015. — 25 червня.

Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до Тернопільської області України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Указ Президента України від 2 серпня 2014 року № 631/2014 «Про відзначення державними нагородами України»

[2] Рішення Чортківської міської ради від 18 серпня 2022 року № 1081 «Про присвоєння звання «Почесний громадянин міста Чорткова»».

[1]

[2]