Рюрик Ростиславич (князь київський)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Рюрик Ростиславич


Князь овруцький
1167 — 1194
Великий князь Київський
1173 — 1173
Попередник: Всеволод Велике Гніздо
Наступник: Ярослав Ізяславич
1180 — 1181
Попередник: Святослав Всеволодович
Наступник: Святослав Всеволодович
1194 — 1201
Попередник: Святослав Всеволодович
Наступник: Роман Мстиславич
1203 — 1204
Попередник: Інгвар Ярославич
Наступник: Інгвар Ярославич
1205 — 1206
Попередник: Ростислав Рюрикович
Наступник: Всеволод Святославич Чермний
1207 — 1210
Попередник: Всеволод Святославич Чермний
Наступник: Всеволод Святославич Чермний
Князь Чернігівський[1]
1210 — 1212
Попередник: Всеволод Святославич Чермний
Наступник: Всеволод Святославич Чермний
 
Народження: не відомо
Смерть: 19 квітня 1214(1214-04-19)
Чернігів
Династія: Рюриковичі (Ростиславичі Смоленські)
Батько: Ростислав Мстиславич
Дружина: донька хана половецького Белука
Анна
Діти: Анастасія, Предслава, Ярослава, Ростислав, Всеслава, Володимир

Медіафайли у Вікісховищі?

Рю́рик Ростисла́вич (в хрещенні — Василь, бл. 1137/1140—19 квітня 1212, 1214 або 1215) — син Ростислава Мстиславича, онук Мстислава Великого. Князь Вишгородський (1161—1168), Овруцький (1168—1194), Новгородський (1170—1171), Чернігівський (1210—1212), багаторазовий Великий князь Київський (1173, 1180—1181, 1194—1201, 1203—1205, 1206, 1207—1210).

Діяльність[ред.ред. код]

Ранні роки[ред.ред. код]

Вперше згаданий у Київському літописі під 1157 роком, як учасник походу Ізяслава Давидовича на Юрія Ярославича турівського. 1159 батько послав Рюрика на допомогу Рогволоду Рогволодовичу полоцькому проти Ростислава Глібовича мінського, того ж року — на допомогу Святославу Ольговичу проти Ізяслава Давидовича і половців. 1170 року літопис згадує його як овруцького князя. До смерті Ростислава Мстиславича (березень 1167) виконував доручення батька. 1169 посварився із Мстиславом Ізяславичем київським і пристав до союзу Андрія БоголюбськогоОльговичів і Ростиславичів смоленських, котрі 12 березня 1169 захопили і розграбували Київ. За допомогу Андрій Боголюбський поставив Рюрика 4 жовтня 1170 р. князем у Новгороді. Однак вже зимку 1171/72 Рюрик пішов із Новгорода.

Боротьба за владу із Святославом Всеволодовичем та дуумвірат[ред.ред. код]

Незабаром його брати — Роман, Давид і Мстислав Ростиславичі розсварилися з Андрієм Боголюбським і скинули з київського престолу його брата Всеволода Юрійовича, посадивши в Києві Рюрика 24 березня 1173. Однак під тиском Андрія Ростиславичі в листопаді 1173 залишили Київ. 1181 року Рюрик уклав угоду зі Святославом Всеволодичем чернігівським, за якою став князем Руської землі(Київщини), а Святослав Всеволодич — великим князем київським. У Південній Русі став діяти дуумвірат.

Дуумвіри здійснили кілька успішних походів на половців (1183, 1185, 1190). У 1188 р. Роман Мстиславич, зять Рюрика оволодів Галичем, але незабаром утік звідти при звістці про наближення угорського війська і прибув до Рюрика за допомогою. Рюрик послав з Романом невелике військо, яке нічого не досягло в Галицькій землі. Пропозицію Святослава Всеволодовича допомоги в отриманні галицького престолу в обмін на Овруч та інші київські передмістя Рюрик відхилив. Однак після цієї невдачі Рюрик надав Роману дипломатичну підтримку в поверненні Володимира, звідки не бажав йти молодший брат Романа — Всеволод Мстиславич.

Боротьба за Київ з Романом Мстиславичем та Всеволодом Черминим[ред.ред. код]

По смерті Святослава Всеволодича (25 липня 1194) Рюрик став єдиновладним київським князем. У наступному році він віддав в тримання Роману досить велику волость на Київщині в Пороссі, в складі якої було п'ять міст: Торчеськ, Треполь, Корсунь, Богуслав і Канів. Всеволод Велике Гніздо, на визнання якого старшим в роду Мономаховичів пішов Рюрик, витребував собі волость Романа, віддавши з неї Торчеськ синові Рюрика Ростиславу. Таким чином Всеволод зумів зруйнувати союз південних Мономаховичів, щоб не втратити впливу на південноруські справи. У відповідь на це Роман розвівся з дружиною та вступив у таємні зносини з чернігівським князем Ярославом Всеволодовичем. Зрештою в 1196 році між Ростиславичами з одного боку та Романом і Ярославом з іншого спалахнув конфлікт, який однак не привів до вагомих змін у співвідношені сил.

Смерть Володимира Ярославича Галицького порушила цей баланс. 1199 року Роман Мстиславич оволодів Галичем, а вже в 1201 р. вигнав Рюрика з Києва, і посадив туди свого родича Інгваря Ярославича. 2 січня 1203 Рюрик разом з Ольговичами та половецькою ордою здобув і розграбував Київ. За це влітку 1204 Роман Мстиславич знову скинув Рюрика і силоміць постриг у ченці. Після загибелі Романа Мстиславича (19 червня 1205) Рюрик скинув рясу і знову вокняжився в Києві. У союзі з Ольговичами він того ж року здійснив невдалий похід на Галич, а 1206 повторив його, однак обидва походи завершились невдачою — союзники розсварились так і не дойшовши до своєї цілі. У серпні 1206 Всеволод Святославич Чермний забрав у Рюрика Київ. Та з вересня 1206 по серед. 1207 і з жовтня 1207 Рюрик знову княжив у Києві. 1210 р. Рюрик віддав Всеволоду Чермному Київ, а собі взяв Чернігів, де й помер 1212 року, не залишаючи безуспішних спроб повернутися на київський стіл.

Сім'я і діти[ред.ред. код]

Був одружений двічі:

Діти:

Оцінка діяльності[ред.ред. код]

Незважаючи на те що Рюрик проводив непослідовну політику, часті війни, а також жорстоко розграбував Київ, літописець дає йому досить хорошу характеристику:

« Сей же христолюбець Рюрик, літами немногий сей, чад прижив собі по плоті,— про яких не час розповідь вести,— та по духу більше було йому плоду у спадок. Про них же віщав цар отой [Давид]: «Од дня сього я дітей породжу, що возвістять правду твою, господи, спасіння твойого» .

Це ж було начало його мудролюбства: од страху господнього він здержливість, немов яку основу, заклав, за Іосифом же [дбав про] чистоту тілесну, і Мойсеєву доброчесність [наслідував], і Давидове смирення, і Костянтинову правовірність 6. І інші доброчесності додаючи для додержання заповідей владичних, він також поучав, молячись повсякдень, щоб так дістати спасіння. Маючи ж милосердя до них, [усіх людей], од великих і аж до малих, він милостиню для жебрущих [давав] щедро, і благовоління [мав] до монастирів і до всяких церков, і любов ненаситну до споруд.

А більше од тих усіх зробив великий князь Рюрик, сильно постаравшись далі йти по стопах праотців трудолюбством для святого архістратига Михаїла, раніш згадуваного монастиря, що він старанно всім богомудрим ділом показав: знайшов ото підхожого для діла й умільця серед своїх же приятелів, на ім’я Милоніга, а в хрещенні Петра, яко Мойсей колись того Веселила , настановив його наглядачем богоугодному ділу і майстром непростим стіни, про яку написано раніш. І отож, щоб уберегти святий храм, узявся він за споруду ретельно, ні од кого й підмоги не потребуючи, а сам за волею Христа долаючи [і] споминаючи господа, який глаголить: «Усе можливе віруючому»

»

Посилання[ред.ред. код]

  1. За іншою версією чернігівським князем був Рюрик Ольгович. Див. Костянтин Ольгович

Джерела та література[ред.ред. код]


Попередник
Всеволод Велике Гніздо
Alex K Kievan Rus..svg Великий князь Київський
1173
Alex K Kievan Rus..svg Наступник
Ярослав Ізяславич
Попередник
Святослав Всеволодович
Alex K Kievan Rus..svg Великий князь Київський
1181
вдруге
Alex K Kievan Rus..svg Наступник
Святослав Всеволодович
Попередник
Святослав Всеволодович
Alex K Kievan Rus..svg Великий князь Київський
1194-1201
втретє
Alex K Kievan Rus..svg Наступник
Інгвар Ярославич
Попередник
Інгвар Ярославич
Alex K Kievan Rus..svg Великий князь Київський
1203-1204
вчетверте
Alex K Kievan Rus..svg Наступник
Роман Мстиславич
Попередник
Ростислав Рюрикович
Alex K Kievan Rus..svg Великий князь Київський
1205-1206
вп'яте
Alex K Kievan Rus..svg Наступник
Всеволод Чермний
Попередник
Всеволод Чермний
Alex K Kievan Rus..svg Великий князь Київський
1207-1210
вшосте
Alex K Kievan Rus..svg Наступник
Всеволод Чермний
Попередник
Всеволод Чермний
COA of Chernihiv Principality.svg Князь Чернігівський
1210-1214
COA of Chernihiv Principality.svg Наступник
Всеволод Чермний