Рю Син У

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Рю Син У
Ryu-Seung-woo.jpg
Особові дані
Народження 17 грудня 1993(1993-12-17) (25 років)
  Пусан, Південна Корея
Зріст 172 см
Громадянство Flag of South Korea.svg Південна Корея
Позиція півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Німеччина «Баєр 04»
Юнацькі клуби
2012–2013 Південна Корея Університет Чунан
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
2013–2014 Південна Корея «Чеджу Юнайтед» 0 (0)
2014– Німеччина «Баєр 04» 2 (0)
2014–2015   Німеччина «Айнтрахт» Б 16 (4)
2016   Німеччина «Армінія» 10 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна Ігри (голи)
2012 Південна Корея Південна Корея U-19 4 (0)
2013–2014 Південна Корея Південна Корея U-20 13 (3)
2014– Південна Корея Південна Корея U-23 17 (3)
2016– Південна Корея Південна Корея (ол.) 0 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 8 лютого 2016.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 8 лютого 2016.

Рю Син У (кор. 류승우, нар. 17 грудня 1993, Пусан) — південнокорейський футболіст, півзахисник клубу «Баєр 04».

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 17 грудня 1993 року в місті Пусан. Займався футболом в Університеті Чунан.

6 листопада 2013 року підписав перший професійний контракт з клубом К-ліги «Чеджу Юнайтед», але вже через місяць, так і не зігравши за клуб жодного матчу у чемпіонаті, Рю був орендований з правом подальшого викупу німецьким клубом «Баєр 04»[1]. 25 січня 2014 року молодий нападник дебютував у Бундеслізі в матчі проти «Фрайбурга» (2:3), замінивши на 83-й хвилині свого співвітчизника Сон Хин Міна[2]. 4 квітня Рю зіграв свій другий і останній матч за леверкузенців в сезоні у матчі Бундесліги проти «Гамбурга» (1:2), вийшовши на 86 хвилині замість Гонсало Кастро[3].

Незважаючи на це, в серпні 2014 року німецький клуб викупив контракт гравця[4] і відразу віддав його в оренду в клуб Другої Бундесліги «Айнтрахт» (Брауншвейг).[5], де кореєць провів наступний сезон, зігравши у 16 матчах чемпіонату, в яких забив 4 голи.

Влітку 2015 року кореєць повернувся до «Баєра», але за півроку так і не провів за першу команду жодного матчу, тому у лютому 2016 року був знову відданий в оренду до клубу Другої Бундесліги, цього разу у «Армінію» (Білефельд)[6], за яку встиг відіграти до кінця сезону 10 матчів в національному чемпіонаті, після чого знову повернувся в «Баєр»[7].

Виступи за збірні[ред. | ред. код]

2012 року виступав у складі юнацької збірної Південної Кореї, разом з якою став переможцем Юнацького (U-19) кубку Азії, кваліфікувавшись на Молодіжний (U-20) чемпіонат світу 2013 року. На цьому турнірі Рю провів спершу всі три матчі групового етапу, в яких забив 2 голи — переможний гол у матчі проти збірної Куби (2:1) і зрівняв рахунок (1:1) у грі проти збірної Португалії (2:2). У матчі 1/8 фіналу проти збірної Колумбії (8:7 по пенальті) і під час вильоту в чвертьфіналі проти збірної Гани (4:5 по пенальті) Син У на поле не вийшов через травму[8].

З 2014 року залучався до складу молодіжної збірної Південної Кореї (U-23), разом з якою став фіналістом Молодіжного кубка Азії 2016 року, що дозволило японській збірній кваліфікуватись на Олімпійські ігри.

2016 року захищав кольори олімпійської збірної Південної Кореї на Олімпійських іграх 2016 року у Ріо-де-Жанейро.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Bayer 04 Leverkusen verpflichtet Südkoreaner Seung-Woo Ryu, goal.com vom 18. Dezember 2013.
  2. Fearless Freiburg Fight Back Twice for Leverkusen Scalp. Bundesliga. 25 January 2014. Архів оригіналу за 1 лютий 2014. Процитовано 25 January 2014. 
  3. HAMBURGER SV VS. BAYER LEVERKUSEN 2 - 1
  4. Ryu auf Bellarabis Spuren, kicker online, 2. Dezember 2014, abgerufen am 2. Dezember 2014.
  5. Meldung auf kicker online.de
  6. Arminia leiht Ryu aus, arminia-bielefeld.de, veröffentlicht und abgerufen am 1. Februar 2016
  7. Kader Saison 2016/17 Архівовано 18 August 2016[Дата не збігається] у Wayback Machine.; bayer04.de, abgerufen am 21. Juli 2016
  8. Ryu and Maruoka Following in Distinguished Footsteps. Bundesliga. 11 January 2014. Архів оригіналу за 22 лютий 2014. Процитовано 25 January 2014. 

Посилання[ред. | ред. код]