Рябчин Олексій Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олексій Михайлович Рябчин
Олексій Михайлович Рябчин

Україна Народний депутат України VIII скликання
Нині на посаді
На посаді з27 листопада 2014

Народився22 квітня 1983(1983-04-22) (35 років)
місто Маріуполь (Донецька область)
ОсвітаКандидат економічних наук, доцент кафедри "Міжнародна економіка" Донецького національного університету (переміщений до Вінниці)
Політична партіяВО "Батьківщина"
Офіційний веб-сайт
Олексій Михайлович Рябчин на сайті Верховної Ради

Олексій Михайлович Рябчин (нар. 22 квітня 1983, Маріуполь, Донецька область) — український політик, вчений, громадський діяч. Народний депутат Верховної Ради України VIII скликання, обраний від партії «Батьківщина». Голова підкомітету з питань енергозбереження та енергоефективності Комітету паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Верховної Ради України.[1]

Кандидат економічних наук, доцент кафедри «Міжнародна економіка» Донецького національного університету. Закінчив з відзнакою магістратуру Сасекського університету у Великій Британії.

Освіта[ред. | ред. код]

Олексій Рябчин Sussex uni
Фотографія Рябчина в холі його факультету в Університеті Сассексу

У 2000-му році вступив до Донецького національного університету (ДонНУ) на спеціальність «Міжнародна економіка», яку в 2004 році закінчив з відзнакою, отримавши ступінь бакалавра. В 2005 році з відзнакою закінчив магістратуру за тією ж спеціальністю.

З моменту закінчення магістратури і до 2010-го року як експерт на громадських засадах брав участь у дослідженнях та підготовці наукових публікацій згідно своєї наукової спеціалізації в Донецькій філії Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України.

У 2010-му році захистив дисертацію з теми «Еколого-енергетична безпека світогосподарського розвитку в умовах глобалізації», здобувши науковий ступінь кандидата економічних наук.

У 2012-му році виграв конкурс на навчання в магістратурі Сассекському університеті у Великій Британії. Через рік з відзнакою закінчив магістерську програму «Інновації та сталий розвиток», підготувавши дипломну роботу з теми «Роль вимоги „місцевої складової“ для розвитку альтернативної енергетики і низьковуглецевого технологічного трансферу». Фотографія Олексія Рябчина висить в холі його факультету в Університеті Сассексу серед зображень відомих випускників[2].

У 2014 році закінчив «Українську школу політичних студій»[3].

Професійна діяльність[ред. | ред. код]

Одразу після закінчення магістратури почав викладати на кафедрі «Міжнародна економіка», паралельно навчаючись в аспірантурі.

Протягом 7-8 років пропрацював в сфері впровадження інновацій та енергоефективності, в тому числі на керівних посадах. Зокрема, в 2006-ому році почав працювати помічником голови правління в Корпорації «ПромЕкономСервіс». Згодом займав посаду головного економіста, заступника голови правління Корпорації, був відповідальним за стратегічний розвиток та впровадження інноваційних промислових технологій з енергозбереження.

В червні 2014-го року почав працювати Менеджером з міжнародної комунікаційної стратегії реформ в «Українському кризовому медіа-центрі».

Громадська та політична діяльність[ред. | ред. код]

Олексій Рябчин на проукраїнському мітингу в Донецьку в березні 2014-го року

Навчаючись на другому курсі почав займатись волонтерською діяльністю. Ставши менеджером Агентства регіонального розвитку «Донбас» займався імплементацією програм економічної реструктуризації життя депресивних міст Донецького регіону.

Протягом 2008—2009 років брав участь в проекті Британської Ради «Low Carbon Futures; Challenge Europe» («Низьковуглецеве майбутнє: зміни Європу»). В рамках проекту разом з представниками 15-ти країн Європи працював над підвищенням обізнаності населення про проблеми зміни клімату, питаннями ефективного використання енергії та ефективної транспортної політики в контексті глобальних змін клімату.

Повернувшись до України після закінчення магістратури у Великій Британії, увійшов до об'єднання «Ініціатива „Професійний Уряд“» (Professional Government Initiative). Об'єднання складається з людей, які навчались чи працювали за кордоном. Після зміни влади у лютому 2014-го вони запропонували новим урядовцям та політикам свої послуги на громадських засадах.[4]

Під час подій 2014-го року почав співпрацювати з однією з найавторитетніших газет світу[5] The Washington Post про конфлікт на Сході України. Загалом став співавтором близько англійською мовою[6].

За власним твердженням у 2014-ому році був одним з організаторів мітингів «Донецьк — це Україна»[7].

Політична кар'єра[ред. | ред. код]

Став кандидатом від партії ВО «Батьківщина» під час виборів до парламенту 2014-го року під номером 9 у виборчому списку партії. Отримав мандат народного депутата України VIII скликання, 27-го листопада офіційно набувши повноважень.

У вересні 2016-го року Олексій Рябчин ввійшов до ТОП-10 законотворців-реформаторів за версією коаліції громадських організацій «Реанімаційний Пакет Реформ» (РПР). Також входить до списку галузевих депутатів-реформаторів[джерело?].

Показники прийнятих законодавчих ініціатив за авторства народних депутатів.jpg

У 2018 році Олексій Рябчин був визнаний Громадянською мережею «ОПОРА» найбільш ефективним депутатом фракції ВО «Батьківщина» за показником прийнятих законодавчих ініціатив за 3,5 роки у Верховній Раді України[джерело?]. Олексій Рябчин працює співголовою групи з міжпарламентських зв'язків зі Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії, а також членом груп з міжпарламентських зв'язків з Грузією, Французькою Республікою, Сполученими Штатами Америки, Федеративною Республікою Німеччина, Федеративною Республікою Бразилія, Королівством Швеція.[8]

Є членом 10 міжфракційних депутатських об'єднань:

  • «Зелена енергія змін» (співголова);
  • «За цифрове майбутнє України»;
  • «Залучення та захист інвестицій» (заступник голови);
  • «Рівні можливості»;
  • «Європейський Донбас»;
  • «Єврооптимісти»;
  • «Захистимо вугільну галузь»;
  • "Зі зв'язків з Європейським Парламентом «Україна — Європейський Союз»;
  • «За енергетичну незалежність України»;
  • «Європейська екологічна ініціатива»;
  • «Голос громади».

Критика та скандали[ред. | ред. код]

  • На початку 2016-го року в ЗМІ з'явилась інформація про те, що Олексій Рябчин працював помічником народного депутата VI скликання Олега Царьова[9]. Сам Рябчин спростував цю інформацію, заявивши, що він ніколи не виконував функцій помічника депутата і що мала місце помилка в документах[7].
  • В липні 2016-го року під час голосування за законопроект про Нацкомісію з регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Олексій Рябчин разом з колегою по фракції Ігорем Луценко став ініціатором запуску дрона в залі Верховної Ради. Метою «перфомансу» була фіксація «кнопкодавів».[10]

Сімейний стан[ред. | ред. код]

Одружений, має двох дітей.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]