Рябчій Іван Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іван Рябчій
Іван Рябчий.jpg
Псевдо Іван Тюссо
Народився 9 серпня 1978(1978-08-09) (41 рік)
м. Кам'янське
Діяльність журналіст

Іван Рябчій у студії Українського радіо

Іван Сергійович Рябчій (нар. 9 серпня 1978, Кам'янське) — український журналіст, письменник, перекладач. Пише українською, російською та французькою мовами. Автор і ведучий радіожурналу «Книжковий спалах» на Першому каналі Українського радіо[1].

Освіта[ред. | ред. код]

З 1995 по 2000 роки вивчав французьку мову та літературу на факультеті іноземної філології Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара.

У 1998 році отримав DALF С2 — Диплом із поглибленого знання французької мови від Міністерства освіти Франції.

У 1999 році отримав Диплом CCIP — Торговельно-промислової палати Парижа — зі знання французької мови.

З 2004 по 2007 роки навчався в аспірантурі за спеціальністю «Журналістика» у Дніпровському національному університеті імені Олеся Гончара. Його керівником був відомий філософ і письменник Володимир Селіванов-Буряк.

Професійна діяльність[ред. | ред. код]

  • 2000 — 2005 роки — викладач французької мови на кафедрі іноземних мов та краєзнавства Факультету систем та засобів масової комунікації Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара.
  • 2006 — 2007 роки — журналіст — літературно-художній журнал «Книжковий клуб Плюс» (Київ).
  • 2007 — 2013 роки — фрилансер, співпрацював з чималою кількістю друкованих та електронних ЗМІ.[2][3]
  • 2007 — 2008 роки — журналіст, оглядач — журнал і сайт Defense Express, Центр дослідження армії, конверсії і роззброєння (ЦДАКР, Київ).[4]
  • 2008 рік  — асистент директора видавництва «Український письменник» (Київ).
  • 2008 — 2009 роки — позаштатний кореспондент — журнал і сайт «Главред» (Київ).[5]
  • 2008 — 2012 роки — редактор, ведучий — головна редакція художньо-освітніх програм, Перший канал Національного радіо (Київ).
  • 2012 — 2015 роки — автор і ведучий радіожурналу «Книжковий спалах» — Перший канал Українського радіо, позаштатно (Київ).[6][7]
  • 2010 рік — понині — асистент Президента Малої академії наук України (МАН) С. О. Довгого, відповідальний за міжнародну співпрацю (Київ).[8]
  • 2014 — 2015 роки — арт-директор «Видавництва Анетти Антоненко» (Львів).
  • 2015 — понині — виконавчий директор фестивалю Anne de Kiev Fest (Київ).
  • 2015 — понині — керівник київського офісу видавництва «Фоліо» (Харків).

Організація заходів[ред. | ред. код]

Іван Рябчий організовував такі заходи, як:

  • заснування медалі ім. Жоржа Шарпака (вручення 2014 року в Києві і 2016 року в Тулузі) (2014)
  • створення сайту «Сфера: Життя культури» (2014—2015)
  • успішні переговори щодо присвоєння МАН статусу центру категорії 2 під егідою ЮНЕСКО. (2014—2016)
  • Міжнародний фестиваль мистецтв Anne de Kiev Fest (Київ, Україна). (2015—2016)
  • Проект «ІНШІ: Толерантність (не) сприйняття»: колаборація ГО «Книжковий світ», сайту «Сфера: Життя культури» та Internews (США) (2016)[9]

Участь у заходах[ред. | ред. код]

  • 2009—2010: Форум видавців та перекладачів країн СНД та Балтії (Єреван, Вірменія)
  • 2009—2015: Європейський колегіум художнього перекладу (Сенефф, Бельгія)
  • 2010—2013, 2015: Книжковий салон (Париж, Франція)
  • 2010: Європейська рада з питань обдарованості дітей, конференція (Париж, Франція)
  • 2011: Фестиваль науки «La Novela» (Тулуза, Франція)
  • 2012: Економічний форум «Зустрічі „Україна“» (Париж, Франція)
  • 2013: Літературний фестиваль «Жива література» (Любляна, Словенія)[10]
  • 2013: Фестиваль української літератури (Іннсбрук, Австрія)
  • 2014: Європейська академія наук, мистецтв і літератури, колоквіум «Світло на службі у людства» (Касерес, Іспанія)
  • 2014: Будинок письменників, резиденція (Вентспілс, Латвія)
  • 2014: Колегіум художнього перекладу, резиденція (Арль, Франція)
  • 2015: Програма Міністерства культури Франції для іноземних видавців BIEF (Париж, Франція)
  • 2016: Виставка EuroScience International (Тулуза, Франція)

Іван Тюссо[ред. | ред. код]

Під псевдонімом Іван Тюссо написав низку скандальних статей, у тому числі для газети «Бульвар Гордона»[11], сайту і журналу «Главред»[12] та інших ЗМІ. Під цим же псевдо створив ряд оповідань, які друкувалися на сторінках журналу «Один з нас».

У 2007 р. зважився на камінг-аут, зазначивши: «Я никогда свою ориентацию не скрывал — и тем не менее проблем не имел».[13]

Членство в організаціях[ред. | ред. код]

2012 — понині — член Асоціації європейських журналістів; 2012 — понині — член Франкомовного ПЕН-клубу Бельгії; 2014 — понині — секретар української філії Європейської академії наук, мистецтв і літератури.

Переклади[ред. | ред. код]

Відзнаки[ред. | ред. код]

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Іван Рябчій, «Макабр» (К.: Ярославів Вал, 2013)[22][23]
  • Ivan Riabtchii, «Lilith» (Paris : Éditions Institut culturel de Solenzara, 2013)[24]
  • Іван Рябчій, «Двічі по десять: Обличчя і голоси» (Л.: «Видавництво Анетти Антоненко», 2015)[25]

Бібліографія налічує більше 40 позицій

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://litakcent.com/author/ivan-rjabchij/
  2. Автор Иван ТЮССО. bulvar.com.ua. Процитовано 2016-11-19. 
  3. «Главред» (Украина): Україна мусульманська | Православіє в Україні :: Інтернет-видання УПЦ. arhiv.orthodoxy.org.ua. Процитовано 2016-11-19. 
  4. Defense Express. defence-ua.com. Процитовано 2016-11-19. 
  5. Главред — новости, политика, экономика — Главред. glavred.info. Процитовано 2016-11-19.  (рос.)
  6. Книжковий спалах | Facebook. www.facebook.com. Процитовано 2016-11-19. 
  7. Книжковий спалах. sferaua.com. Архів оригіналу за 2016-11-19. Процитовано 2016-11-19. 
  8. Мала академія наук України. man.gov.ua. Процитовано 2016-11-19. 
  9. Інші. sferaua.com. Архів оригіналу за 2016-11-19. Процитовано 2016-11-19. 
  10. 20. literarno-glasbeni festival ZIVA KNJIZEVNOST. www.facebook.com. Процитовано 2016-11-19. 
  11. http://www.bulvar.com.ua/arch/2007/33/46c1ea321abb5/
  12. http://glavred.info/archive/2008/11/07/120038-5.html[недоступне посилання з липень 2019]
  13. http://bulvar.com.ua/gazeta/archive/s49_44271/4043./
  14. Книгобачення : Новини : Іван Рябчій здобув премію Камбіну. knyhobachennia.com. Процитовано 2016-11-19. 
  15. У покорі прийдешності. ЛітАкцент. Процитовано 2016-11-19. 
  16. Нон-фікшн: 30 найцікавіших новинок до Форуму видавців. LB.ua. Процитовано 2016-11-19. 
  17. Біографія Фріди Кало: «Я малюю свою реальність». Друг читача. 
  18. http://slovoprosvity.org/2010/04/07/сто-подань-на-премію-імені-олеся-гонча/
  19. Преміянти імені Пантелеймона Куліша! - 3 Січня 2014 - Хвиля Десни - Щоденне інформаційне видання Чернігівщини. www.hvilya.com. Архів оригіналу за 19-11-2016. Процитовано 2016-11-19. 
  20. «Стало відоме ім'я лауреата премії імені Максима Рильського-2016». Сайт «Літературної газети». 03.02.2016. Прочитано 03.02.2016
  21. «Видавництво Анетти Антоненко». anetta-publishers.com. Процитовано 2016-11-19. 
  22. Іван Рябчій. Макабр, Юлія Ємець-Доброносова | КРИТИКА. krytyka.com. Процитовано 2016-11-19. 
  23. barlig85 (2015-01-26). ЛітПроСвіт (Книголови): Іван Рябчій "Макабр". Процитовано 2016-11-19. 
  24. Ivan RIABTCHIï - Livres, biographie, dédicaces et photos. www.salondulivreparis.com. Процитовано 2016-11-19. 
  25. Книги-інтерв’ю. Інтерв'ю з України (uk-UA). 2015-08-09. Процитовано 2016-11-19.