Рябінін Микола Леонідович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рябінін Микола Леонідович
Народився 31 липня 1919(1919-07-31)
Костромська губернія, Російська СФРР
Помер 9 березня 1992(1992-03-09) (72 роки)
Харків, Україна
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність скульптор
Alma mater Київський державний художній інститут (1945)
Відомі учні Чумак Іван Михайлович, Литвинов Володимир Олексійович, Гасанов Раміз Фіруз-огли, Шилімова Олена Аполлінаріївна, Сидоренко Петро Миколайович, Кізієв Петро Іванович, Самусь Анатолій Федорович, Жуковська Любов Гнатівна, Ястребов Ігор Павлович, Юрченко Петро Павлович, Онищенко Сергій Степанович, Чеканьов Костянтин Іванович, Махринська-Степачова Галина Павлівна, Низова Емілія Миколаївна, Петренко Надія Іванівна, Павлов Юрій Павлович, Шилімов Анатолій Панасович, Зорін Михайло Гаврилович, Морозов Юрій Васильович, Дикий Андрій Арсентійович і Журавльов Дмитро Михайлович
Заклад Львівський державний коледж декоративного і ужиткового мистецтва імені Івана Труша, Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва, Харківський художній інститут і Харківський художньо-промисловий інститут
Членство Національна спілка художників України
Партія КПРС
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора
народний художник УРСР Сталінська премія

Мико́ла Леоні́дович Рябі́нін (31 липня 1919, с. Красне, нині Костромської області Росії — 9 березня 1992, Харків) — український скульптор.

Біографічні дані[ред. | ред. код]

Навчався в Московському художньо-промисловому училищі імені Михайла Калініна (1933—1937, викладачі С. Євангулов, Б. Ланге), в Московському художньому інституту імені Василя Сурикова (1937, 1941—1944, викладачі В. Домогацький, Л. Шервуд, О. Матвеєв). Закінчив Київський художній інститут (нині Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури; 1944—1945), де навчався у Макса Гельмана.

Викладав:

Член Харківської організації Спілки художників України від 1946.

Учасник республіканських, всесоюзних і міжнародних виставок з 1947. Персональна виставка: Харків — 1957.

Був членом КПРС від 1953 року.

Твори[ред. | ред. код]

  • Тематичні композиції:
    • «Прикордонники» (1937),
    • «Месник» (1945),
    • «Кубинський повстанець» (1961),
    • «Ми повернемося» (1974).
  • Портретні скульптури:
    • «Олекса Довбуш» (1951, у співавторстві з Володимиром Сколоздрою),
    • «Тарас Шевченко і Айра Олдрідж» (1953),
    • «Гуцул» (1959),
    • «Узбечка»,
    • «Жінка з Нубії» (1967),
    • «Андрій Желябов» (1979),
    • «Мати» (1970—1971),
    • «Микола Кибальчич» (1971),
    • «Полтавчанка» (1975, вапняк, 55×36×36),[1]
    • «Сільська вчителька» (1975, граніт, 45×38×30),[1]
    • «Портрет тракториста С. Гончаренка» (1979, литий цемент, 56×62×49).[2]
    • «Портрет коваля П. Петренка» (1979, литий бетон, 25×53×18).[2]
    • «Телятниця Настя Бабич» (1982),
    • «Телятниця Галя Бондарчук» (1982),
    • «Офіціантка колгоспної їдальні» (1982).
    • «Доярка Л. Хоменко» (1982),[3]
  • Пам'ятник Михайлові Коцюбинському в Харкові (спільний проєкт з графіком Анатолієм Алло[4]).
  • Пам'ятник-погруддя двічі Героєві Соціалістичної Праці Олександрові Морозову (Брянськ, 1982).

Звання, премії, нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Художня виставка «Слава праці», присвячена XXV з'їзду КПРС, XXV з'їзду Компартії України. — К. : Реклама, 1977. — С. 32.
  2. а б Республіканська художня виставка до 110-річчя з дня народження В. І. Леніна. Каталог. — К. : Реклама, 1981. — С. 21.
  3. Фоменко В. М. Людина праці — герой мистецтва // Народна творчість та етнографія. — 1986. — № 3 (199). — С. 15.
  4. «Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь». — Том 1. — Москва: Искусство, 1970. — сторінка 115. (рос.)

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]