Рязанський державний обласний театр драми

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рязанський державний обласний театр драми
Рязанский государственный областной театр драмы

54°37′15″ пн. ш. 39°45′27″ сх. д. / 54.62091000002777719° пн. ш. 39.75770000002777493° сх. д. / 54.62091000002777719; 39.75770000002777493Координати: 54°37′15″ пн. ш. 39°45′27″ сх. д. / 54.62091000002777719° пн. ш. 39.75770000002777493° сх. д. / 54.62091000002777719; 39.75770000002777493
Країна Росія Росія: Рязанська область
Місто
Адреса
пл. Театральна, 7
Місткість 706 місць
Тип драматичний театр
Статус державний обласний театр
Статус спадщини об'єкт культурної спадщини Росії регіонального значенняd
Відкрито 1787
Колишні назви Оперний Дім
Рязанський радянський театр
Репертуар російська і зарубіжна класична і сучасна драматургія
Керівництво Директор-розпорядник С. Б. Гречко
худкерівник Ж. В. Виноградова
Нагороди
орден «Знак Пошани»
Ідентифікатори і посилання
EUTA theatre ID 3436

Мапа

CMNS: Рязанський державний обласний театр драми у Вікісховищі

Рязанський державний обласний театр драми (рос. Рязанский государственный областной театр драмы) — обласний державний драматичний театр у місті Рязані Російської Федерації; один з найстаріших російських провінційних театрів (заснований у 1787 році), нині головна театральна сцена й значний культурний осередок міста та області.

Загальні дані та будівля театру[ред. | ред. код]

Рязанський державний обласний театр драми міститься у спеціально зведеній за СРСР типовій театральній будівлі в центрі Рязані і розташований за адресою:

пл. Театральна, буд. 7, м. Рязань—390023 (Рязанська область, Російська Федерація).

Сучасна будівля театру побудована в 1961 році за спеціальним проектом інституту «Гіпротеатр».

Глядацька зала розрахована на 706 місць. Параметри сцени — 18,0 (ширина) х 18,0 (глибина) х 16,0 (висота) метрів[1].

Директор-розпорядник закладу — Гречко Семен Борисович, художній керівник театру — заслужений діяч мистецтв РФ, народний артист Росії Виноградова Жанна Володимирівна.

З історії театру[ред. | ред. код]

Театр у Рязані був заснований у 1787 році за сприяння поета і державного діяча Г. Р. Державіна під назвою Оперний Дім. Утримувався державним коштом — за рахунок місцевого Наказу громадського піклування.

У 1836 році був поставлений «Ревізор» М. Гоголя, в 1840 році на рязанській сцені вперше на провінційній сцені в Росії з'явився «Гамлет» В. Шекспіра, головну роль в якому виконував трагік П. С. Аксаков.

У 1862 році побудовано кам'яну театральну будівлю.

У 187475 роках помічником режисера в рязанському театрі служив В. А. Гіляровський.

У Рязань приїжджали А. І. Южин, М. Н. Єрмолова, А. А. Яблочкіна, П. М. Орленев, К. С. Станіславський, Ф. І. Шаляпін.

У 1919 році заклад почав називатися Рязанський радянський театр, перший спектакль перейменованого театру — «Вороги» за п'єсою М. Горького.

1937 року перетворений в обласний театр. У цей період тут працювала актриса Московського Камерного театру А. Л. Міклашевська.

Під час Німецько-радянської війни у 1941 році Рязанський обласний театр був евакуйований до міста Бузулука (Оренбурзька область).

У 194853 роках колективом театру керував А. І. Канін, поставив тут майже всі п'єси М. Горького і удостоєний в 1951 році Сталінської премії.

Від 1951 до 1954 року в театрі працював А. В. Ефрос.

У 196070-і роки в спектаклях Рязанського драматичного театру брали участь народні артисти СРСР Олексій Грибов, Тетяна Пельтцер, Микола Черкасов, Еліна Бистрицька, Інокентій Смоктуновський.

У 197087роках головним режисером Рязанського драмтеатру працював М. С. Вознесенський.

Починаючи від 1994 року Рязанський театр драми очолює народна артистка Росії Жанна Володимирівна Виноградова.

Репертуар[ред. | ред. код]

Найяскравіші постановки останніх років (також і в чинному репертуарі) Рязанського державного обласного театру драми[2]:

  • 1996«Кроткая» за Ф. Достоєвским, «Гибель Европы на Страстной площади» Миколи Ердмана, «Женитьба» М. В. Гоголя.
  • 1997«Играющие на закате» за п'єсою А. Касони «Дерева помирають стоячи».
  • 1998«Пиковая дама» за О. Пушкіним.
  • 1998«Вас вызывает Таймыр» О. Галича.
  • 2000«Игра любви и случая» П. Маріво, «Дядюшкин сон» за Ф. Достоєвським.
  • 2001«Одна калория нежности» Г. Данаїлова.
  • 2002«Женитьба Белугина» Александра О. М. Островського, Миколи Соловйова.
  • 2003«Он, она и…» Р. Куні, «Вера, Надежда, Любовь» за п'єсою Олексія Арбузова «Будинок на околиці».
  • 2004«Последние» Максима Горького, «Маскарад» Михайла Лермонтова.
  • 2005«Соловьиная ночь» В. Єжова.
  • 2006«Безымянная звезда» М. Себастіана, «Цилиндр» Е. де Філіппо, «Халам-Бунду» Ю. Полякова.
  • 2007«Дикарка» О. М. Островського, Миколи Соловйова, «Дурочка» Лопе де Вега.

Виноски[ред. | ред. код]

Джерела та посилання[ред. | ред. код]