Рязанцева Наталя Борисівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рязанцева Наталя Борисівна
Дата народження 27 жовтня 1938(1938-10-27)[1]
Місце народження Москва, СРСР
Дата смерті 10 січня 2023(2023-01-10) (84 роки)
Поховання Троєкуровське кладовище
Громадянство  СРСР
 Росія
Alma mater Всеросійський державний інститут кінематографії
Професія сценаристка
Заклад Всеросійський державний інститут кінематографії
Нагороди
заслужений діяч мистецтв РРФСР
IMDb ID 0752929

Наталя Борисівна Рязанцева  (рос. Наталия Борисовна Рязанцева; 27 жовтня 1938, Москва, Російська РФСР — 10 січня 2023) — радянський і російський кінодраматург, сценарист. Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1987).

Життєпис[ред. | ред. код]

Закінчила сценарний факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії (1962). Літературну діяльність почала в 1949 р.

Знялася в епізоді фільму Марлена Хуцієва «Мені двадцять років» («Застава Ілліча», 1964). Брала участь у документальних фільмах і телевізійних передачах про життя і творчість Кіри Муратової, Геннадія Шпалікова, Іллі Авербаха, Валентина Єжова та інших діячів кіномистецтва.

Автор сценаріїв стрічок: «Крила» (1966, у співавт. з В. Єжовим), «Особисте життя Кузяєва Валентина» (1967), «Холодно — горячо» (1971), «Довгі проводи» (1971), «Відкрита книга» (1973, у співавт. з В. Каверіним), «Чужі листи» (1975), «Червона квіточка» (1977, за казкою С. Аксакова), «Портрет дружини художника» (1981), «Батьківський день» (1981, к/м), «Голос» (1982), «Я не вмію приходити вчасно» (1983, к/м), «Букет мімози й інші квіти» (1984), «Дымъ» (рос.) (1992, 3 с., за романом І. С. Тургенєва «Дим»), «Ніхто не хотів їхати» (1994, к/м), «Я вільний, я нічий» (1994), «Власна тінь» (2000, у співавт. з Марією Шептуновою), «Акме» (2008), «Вогні притону» (2011, за повістю Г. Гордона) та ін.

З 1988 року викладає на Вищих курсах сценаристів і режисерів (ВКСР).

З 1996 року веде сценарну майстерню у ВДІКу. Професор ВДІКу.

Перша дружина Геннадія Шпалікова. Вдова кінорежисера і сценариста Іллі Авербаха (1934—1986).

Література[ред. | ред. код]

  • Сценаристи советского художественного кино. М., 1972. — С.317;
  • Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.376;
  • Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.662;
  • Кинословарь. Т.2. СПб., 2001. — С.47-48.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.

Посилання[ред. | ред. код]