Ряст Маршалла

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ряст Маршалла
Ряст Маршалла
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Порядок: Жовтецевоцвіті (Ranunculales)
Родина: Макові (Papaveraceae)
Рід: Ряст (Corydalis)
Вид:
Ряст Маршалла (C. marschalliana)
Біноміальна назва
Corydalis marschalliana

Ряст Маршалла [1][2] (Corydalis marschalliana) — вид трав'янистих рослин підродини руткових (Fumarioideae).

Синонім (в якості підвиду рясту порожнистого): Corydalis cava subsp. marschalliana (Pall. ex Willd.) Hayek[3].

Опис[ред. | ред. код]

Багаторічна трав'яниста рослина до 40(50) см заввишки. Бульба здебільшого куляста, спочатку щільна, потім порожниста. Стебло прямостояче, у верхній частині з 2 листками. Листки зелені, широкі, двічі трійчасто-розсічені, з довгасто-еліптичними або оберненояйцеподібними сегментами, з яких середній здебільшого суцільний, бокові ж частіш двороздільні[1][4].

Суцвіття — циліндрична китиця з блідо-жовтими або бруднувато-білими квітками. Приквітки суцільні, зелені, довгасто-еліптичні або яйцеподібні, гострі, в 2—3 рази довші за квітконіжку. Чашолистки помітні, до 0,7 мм завдовжки, плівчасті, зубчасті. Віночок 22— 25 мм завдовжки, верхня пелюстка з великою виїмкою на верхівці, нижня з малопомітним горбочком біля основи; шпорка досить широка, тупа, пряма, на верхівці трохи донизу зігнута. Тичинок дві, маточка з нитчастим стовпчиком і головчастою приймочкою. Зав'язь верхня[4].

Плід — стручкоподібна двостулкова коробочка, відхилена або звисла, еліптично-довгаста, гостра, 15—20 мм завд. з довгим стовпчиком. Насінина чорна, блискуча, з плівчастим, стрічкоподібним, притиснутим придатком, З мм діаметром[4].

Поширення[ред. | ред. код]

Ареал охоплює Південно-Східну Європу, Балкани, Малу Азію, Іран[4].

В Україні поширений у Лісостепу, Степу, Гірському Криму; на Правобережній Україні рідше[1].

Екологія[ред. | ред. код]

Ценопопуляція рясту Маршалла. Національний заповідник «Хортиця»

Ряст Маршалла — бульбистий пучкокореневий геофіт, за сезонним життєвим циклом належить до ранньовесняних ефемероїдів[5].

За температурними адаптаціями рослина належить до мегатермів (походить з субтропічного кліматичного поясу), тому менш стійка до весняних приморозків, ніж інші рясти України. Відносно світлолюбна, але здатна витримувати помірне затінення (геліосціофіт). Вимоглива до умов зволоження (мезофіт) та плодючості ґрунтів (мегатроф)[5][3].

Є типовим мешканцем лісових ландшафтів (сильвант)[5][3]. В межах ареалу та в Україні зростає в листяних лісах і чагарниках[1][6].

В умовах Середнього Придніпров'я спорадично зустрічається в розріджених байрачних лісах і чагарниках, іноді утворюючи багаточисельні локальні ценопопуляції (о. Хортиця)[7][8].

Цвіте в другій половині березня — на початку квітня. Запилення здійснюється комахами (ентомогамія), поширення діаспор — переважно мурахами (мірмекохорія)[5][3].

Охорона[ред. | ред. код]

В Україні вид перебуває під охороною — включено до офіційних переліків регіонально рідкісних видів рослин Дніпропетровської Донецької, Запорізької, Київської, Кіровоградської, Луганської, Одеської, Полтавської, Сумської, Харківської і Чернігівської областей[9].

Негативні чинники: зведення лісів, надмірна рекреація, збір на букети і для висадки на присадибних ділянках. Заходи охорони: збереження лісів, заповідання місць зростання виду[3].

Охороняється в Канівському природному заповіднику, Національному заповіднику «Хортиця», ряді природних заповідників Гірського Криму[3][10].

Практичне значення[ред. | ред. код]

Декоративна, лікарська, отруйна (у бульбах містяться отруйні алкалоїди) рослина[3].

Галерея[ред. | ред. код]

Запорізька область. Острів Хортиця

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. а б в г Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 56. (рос.)(укр.)
  2. Corydalis marschalliana // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  3. а б в г д е ж Екофлора України. / Відп. ред. Я. П. Дідух. — К. : Фітосоціоцентр, 2004. — Т. 2 / Я. П. Дідух, Р. І. Бурда, С. М. Зиман та ін. — 480 с. (с. 349—350) — ISBN 966-306-009-3
  4. а б в г Флора УРСР. — К. : Вид-во АН УРСР, 1953. — Т. 5 / Ред. : М. В. Котов, О. Д. Вісюліна. — 528 с. (с. 187—190)
  5. а б в г Тарасов В. В. Флора Дніпропетровської і Запорізької областей. Судинні рослини: монографія. — Дніпропетровськ : Ліра, 2012 — Видання друге. — 296 с. (с. 123). — ISBN 966-551-166-1
  6. Флора Восточной Европы / Отв ред. Н. Н. Цвелев. — СПб : Мир и семья, 2001. — Т. 10. — 670 с. (с. 233) — ISBN 5-8085-0122-9
  7. Червона книга Дніпропетровської області (Рослинний світ) / Відп. ред. А. П. Травлєєв. — Дніпропетровськ, 2010. — 500 с. (с. 336)
  8. Рідкісні рослини, тварини, гриби і лишайники Запорізької області : навч. посібник / В. І. Петроченко, В. І. Шелегеда, О. В. Жаков [та ін.]; за ред. В. І. Петроченка. — Запоріжжя : Поліграф, 2005. — 224 с. (с. 39). — ISBN 966-375-018-9
  9. Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання) / Укл. : Т. Л. Андрієнко, М. М. Перегрим. – К. : Альтерпрес, 2012. – 148 с. – ISBN 978-966-542-512-0
  10. Корещук К. Е., Петроченко В. И. Флора высших растений острова Хортица // Природа острова Хортица: сб. науч. трудов Национального заповедника «Хортица» / под ред. В. И. Петроченко. — Запорожье: Днепровский металлург, 1993. — Вып. 1. — С. 4—61

Література[ред. | ред. код]

  • Гамуля Ю. Г. Рослини України / за ред. О. М. Утєвської. — X.: Фактор, 2011. — 208 с.
  • Екофлора України. / Відп. ред. Я. П. Дідух. — К. : Фітосоціоцентр, 2004. — Т. 2 / Я. П. Дідух, Р. І. Бурда, С. М. Зиман та ін. — 480 с. (с. 345—346). — ISBN 966-306-009-3.
  • Флора УРСР. — К. : Вид-во АН УРСР, 1953. — Т. 5/ Ред. : М. В. Котов, О. Д. Вісюліна. — 528 с. (с. 187—190).