Рятуй, хто може (своє життя)
|
«Рятуй, хто може (своє життя)» (фр. Sauve qui peut (la vie)) — драматичний фільм спільного виробництва Франції, Австрії, ФРН та Швейцарії 1980 року, поставлений французьким режисером Жаном-Люком Годаром. Світова прем'єра стрічки відбулася 22 травня 1980 року на 33-му Каннському міжнародному кінофестивалі, де вона брала участь в головній конкурсній програмі у змаганні за «Золоту пальмову гілку»[2].
Фільм складається з прологу під назвою «Життя», трьох фрагментів та епілогу. У пролозі глядач знайомиться з Полем Годаром (Жак Дютрон), молодим кінорежисером, і його подругою Деніз Рімбо (Наталі Бей).
- Уява
Деніз Рімбо розлучається з Полем і думає про те, щоб звільнитися з телестудії та переїхати в село. Вона не встигає на зустріч з письменницею і режисером Маргеріт Дюрас і просить Поля підмінити її.
- Страх
Поль зустрічається з Маргеріт Дюрас. Та повинна прочитати лекцію про кінематограф, але Поль робить це замість неї. У кафе за вечерею він зустрічається зі своєю колишньою дружиною і 12-річною донькою Сесіль, які не зацікавлені в спілкуванні з ним. Усе, чого вони хочуть від Поля — аліменти й подарунок на день народження. Потім він остаточно розриває стосунки з Деніз. Пізно ввечері Поль зустрічає повію на ім'я Ізабель і вони їдуть до нього додому.
- Торгівля
Ізабель заробляє проституцією, але мріє накопичити достатньо грошей, щоб залишити цю професію. Наступного ранку після ночі з Полем її ловить і б'є сутенер. У знятій квартирі її чекає молодша сестра. Вона просить в Ізабель грошей, але отримавши відмову, заявляє, що хоче заробити проституцією. Ізабель погоджується допомогти в обмін на половину заробітку. Ізабель спеціалізується на обслуговуванні клієнтів з особливими запитами: перший клієнт розігрує сцену інцеста за участю уявної дружини, другий влаштовує складну оргію, що нагадує машину Голдберга. У перервах Ізабель шукає квартиру через агентство нерухомості.
Наступного ранку Ізабель приїжджає подивитися квартиру. Виявляється, що раніше її знімали Деніз і Поль, яких вона застає на кухні.
В епілозі («Музика») Поль випадково зустрічає свою колишню дружину і доньку в місті. Він просить їх проводити з ним більше часу, але під час розлучення його збиває машина, в якій їхала сестра Ізабель з одним зі своїх клієнтів. Мати умовляє Сесіль залишити травмованого Поля, заявляючи, що це їх ніяк не обходить.
• Ізабель Юппер | … | Ізабель Рів'єр |
• Жак Дютрон | … | Поль Годар |
• Наталі Бей | … | Деніз Рімбо |
• Ролан Амстюц | … | другий клієнт |
• Сесіль Теннер | … | Сесіль |
• Анна Балдаччіні | … | сестра Ізабель |
• Роже Жендлі | … | другий хлопець |
• Фред Персонн | … | перший клієнт |
• Ніколь Жаке | … | жінка |
• Дор Де Роза | … | ліфтер |
- Автори сценарію — Анн-Марі М'євіль, Жан-Клод Карр'єр
- Режисер-постановник — Жан-Люк Годар
- Продюсери — Жан-Люк Годар, Ален Сард
- Виконавчий продюсер — Марін Карміц
- Оператори — Ренато Берта, Вільям Любчанський, Жан-Бернар Мену
- Композитор — Габрієль Яред
- Монтаж — Жан-Люк Годар, Анн-Марі М'євіль
- Артдиректор — Ромен Гупіль
Список нагород та номінацій[3] | |||||
---|---|---|---|---|---|
Кінопремія | Рік | Категорія | Номінант(и) | Результат | Дж |
Каннський міжнародний кінофестиваль | 1980 | Золота пальмова гілка | Рятуй, хто може (своє життя) | Номінація | |
Премія «Сезар» | 1981 | Найкращий фільм | Рятуй, хто може (своє життя) | Номінація | |
Найкраща режисерська робота | Жан-Люк Годар | Номінація | |||
Найкращий актор другого плану | Наталі Бей | Перемога | |||
Національна спілка кінокритиків США | 1981 | Найкращий фільм | Рятуй, хто може (своє життя) | Номінація | |
Найкращий режисер | Жан-Люк Годар | Номінація |
- ↑ Sauve qui peut (la vie) (1980) на сайті JPBox-Office
- ↑ Official Selection 1980: All the Selection. festival-cannes.fr. Архів оригіналу за 21 жовтня 2013.
- ↑ Нагороди та номінації фільму Рятуй, хто може на сайті IMDb (англ.)
- Рятуй, хто може на сайті IMDb (англ.) (станом на 24.12.2017)