Ріа Клаймен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ріа Клаймен
Rhea Clyman.png
Народилася 1904
Померла 1981
Країна Flag of Canada (Pantone).svg Канада
Діяльність журналістка

Ріа Клаймен (1904—1981) була канадською журналісткою[1], яка подорожувала по СРСР і невдовзі оприлюднила відомості про Голодомор. Її було вислано з СРСР у 1932 році.[2]

Біографія[ред. | ред. код]

Ріа Клаймен народилася в 1904 році в Польщі в єврейській родині (при народженні мала прізвище Клейман). Через два роки її батьки разом з нею емігрували в Торонто (в деяких джерелах наводиться хибне твердження, що вона народилася у Торонто).[3] У віці 4 років вона втратила частину ноги внаслідок нещасного випадку (на неї наїхав трамвай), а роком пізніше її батько помер[4]. З 11 років працювала на заводі.

У 1928 році, у віці 24 років, вона поїхала до СРСР, щоб писати звідти про радянські реформи. Невдовзі вона близько зіткнулася з реаліями радянського режиму. Вона писала для численних газет, серед яких «Toronto Telegram» та «Daily Express».[5] Певний час працювала під керівництвом Волтера Дюранті, якій пізніше заперечував Голодомор[4].

Між іншим, вона відвідала трудові табори на крайній півночі, а також їздила на південь до Грузії на машині з двома жінками з Атланти. По дорозі до Грузії вони зустріли голодуючих українських селян у Харкові. Коли жінки прибули до Тбілісі, столиці Грузії, її заарештували за звинуваченням у повідомленні неправдивих новин про СРСР і невдовзі вислали.[6]

У 1933—1938 р., попри своє єврейське походження, вона працювала журналісткою в Німеччині. У 1938 р., коли репресії проти євреїв посилилися, вона з групою інших біженців вилетіла з Німеччини в Амстердам на літаку, який впав, але вона пережила падіння[7]. Після чого повернулась у Монреаль і стала канадською кореспонденткою для Daily Express. У 1941 р. переїхала до Нью-Йорка, де вела тихе життя і майже не публікувалася; цікавим винятком є її стаття 1967 р. для New York Times де вона писала про внесок американців у радянську індустріалізацію. Не виходила заміж і не мала дітей, тому залишилася маловідомою для дослідників; інтерес до її біографії повернувся у 2000-ті роки завдяки дослідженням Ярса Балана.

2017 р. був випущений DVD-фільм Hunger for Truth: The Rhea Clyman story[8].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. New Chapters in the Ukrainian-Jewish Relationship Explored at Canada’s Limmud FSU (Part 1) – Rhea Clyman - UJE - Ukrainian Jewish Encounter. UJE - Ukrainian Jewish Encounter (en-US). 2017-04-19. Процитовано 2017-11-26. 
  2. Applebaum, Anne (2017). Red Famine: Stalin's War on Ukraine. Knopf Doubleday Publishing Group. ISBN 9780385538862. Процитовано 28 December 2017. 
  3. Writer witnessed the horrors of prewar Soviet Union. The Canadian Jewish News (en-US). 2015-12-29. Процитовано 2017-11-26. 
  4. а б https://www.folio.ca/historian-reveals-story-of-canadian-journalist-who-chronicled-horrors-of-holodomor/
  5. Castle, Colin (2014). Rufus: The Life of the Canadian Journalist Who Interviewed Hitler. BookBaby. ISBN 9781926991382. Процитовано 28 December 2017. 
  6. Prokopenko, Maria (25 May 2017). Unstoppable hunger for truth. Day Kyiv. Процитовано 28 December 2017. 
  7. https://www.timesofisrael.com/how-a-female-jewish-journalist-alerted-the-world-to-ukraines-silent-starvation/
  8. http://holodomorct.org/2018/10/22/rhea-clyman/