Рівненське гетто
| Рівненське гетто | ||||
|
| ||||
| Загальна інформація | ||||
|---|---|---|---|---|
| 50°37′00″ пн. ш. 26°15′00″ сх. д. / 50.6166666667° пн. ш. 26.25° сх. д. | ||||
| Країна |
| |||
| Адмінодиниця |
Рівне | |||
| Карта | ||||
![]() | ||||
|
| ||||
| Голокост |
|---|
Єврейське гетто в місті Рівне було створене нацистами в період окупації України. Перед початком окупації в Рівному проживало до 25 тисяч осіб єврейської національності. У липні-серпні 1941 року окупантами були вбиті близько 550 євреїв. 6-7 листопада 1941 року приблизно 17 500 євреїв були розстріляні в урочищі Сосонки за шість кілометрів від Рівного. У грудні 1941 року 5 тисяч євреїв були зібрані у рівненське гетто[1][2][3][4].
Гетто було ліквідоване 13 липня 1942 року.
9 і 12 липня 1941 року зондеркомандою 4-А було розстріляно 240 євреїв (в офіційному німецькому звіті вони були названі «більшовицькими агентами» та «єврейськими функціонерами»). 16 серпня батальйон поліції безпеки провів акцію в Рівному, в ході якої були розстріляні близько 300 євреїв. Кривавий розстріл відбувся 6-7 листопада. Приблизно 17,5 тисячі євреїв[5] були розстріляні в урочищі Сосонки неподалік від Рівного. У розстрілі євреїв брали участь підрозділи айнзацкоманди 5, поліцейський батальйон 320, перша рота резервного поліцейського батальйону 33, поліцейський батальйон 315 та українська допоміжна поліція[6].
Решту близько 5000-8000 євреїв помістили у гетто. Гетто було створене у грудні 1941 року в районі Воля на північному заході міста[7].
13 липня 1942 року гетто було ліквідоване, євреї та в'язні були вивезені під Костопіль і розстріляні.
2 лютого 1944 року Рівне звільнили від німецьких військ радянські частини 1-го гвардійського кавалерійського корпусу 13-ї армії 1-го Українського фронту в ході Рівненсько-Луцької операції[8].
13 грудня 2019 року у місці, де був вхід у колишнє гетто, з ініціативи ГО «Мнемоніка» у партнерстві із єврейською громадою Дюссельдорфу відкрито пам'ятник жертвам рівненського гетто. Він складається з напівзруйнованої стіни, зведеної з цеглин одного з будинків на території гетто, валізи як символу примусового виселення до гетто та поневірянь жертв Голокосту, а також менори як символу юдейської традиції[9][10].
- ↑ Rivne. The YIVO Encyclopedia of Jews in Eastern Europe.
- ↑ Трагічні роки. (Уривок)
- ↑ Гетто и уничтожение евреев в рейхскомиссариате Украина (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 11 січня 2018.
- ↑ Horror of the 'liquidation' of the Rovno ghetto - WWII Today (амер.). WWII Today. 13 липня 2012. Процитовано 18 травня 2016.
- ↑ Ровно. Электронная еврейская энциклопедия. eleven.co.il. Процитовано 18 травня 2016.
- ↑ Бердз, Джеффрі (2017). Голокост у Рівному: масове вбивство в Сосонках, листопад 1941 р. (PDF). Рівне: Волинські обереги. с. 50. ISBN 978-966-416-523-2.
- ↑ Бердз, Джеффрі (2017). Голокост у Рівному: масове вбивство в Сосонках, листопад 1941 р. (PDF). Рівне: Волинські обереги. с. 28, 85, 108. ISBN 978-966-416-523-2.
- ↑ Друга світова на мапі України. Рівне. mapsearch.warmuseum.kyiv.ua. Національний музей історії України у Другій світовій війні. Процитовано 2 листопада 2025.
- ↑ Пам'ятник жертвам рівненського гетто (укр.). МНЕМОНІКА. Процитовано 2 листопада 2025.
- ↑ Марчук, Іван (13 грудня 2019). У Рівному відкрили пам'ятний знак жертвам гетто. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 2 листопада 2025.
