Перейти до вмісту

Рівненська область

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Рівненщина)
Рівненська область
Герб Рівненської області Прапор Рівненської області
Розташування
Основні дані
Прізвисько: Рівненщина, Волинь, Полісся, Погориння
Країна: Україна Україна
Утворена: 27 листопада 1939
Код КАТОТТГ: UA56000000000066151
Населення: ▲ 1 140 902 (на 1.2.2022)
Площа: 20047 км²
Густота населення: 59 осіб/км²
Поштові індекси 33000—35867
Телефонні коди: +380-36
Обласний центр:  Рівне
Райони: 4
Громади: 64
Міста: 11
Селища: 16
Села: 999
Номери автомобілів: BK, HK / 18
Інтернет-домени: rv.ua; rivne.ua
Мапа області
Обласна влада
Рада: Рівненська обласна рада
Голова ради: Карауш Андрій Петрович
Голова ОДА: Коваль Олександр Сергійович
Вебсторінка: Рівненська ОДА
Рівненська облрада
Адреса: 33028, м. Рівне, майдан Просвіти, 1
Мапа
Мапа
Рівненська область у Вікісховищі

Рі́вненська о́бласть (Рі́вненщина) — область у північно-західній частині України. Площа області становить 20,1 тис. км² (3,3 % площі території України). Населення 1 201 463 тис. осіб (з 24.02.2022). Центр області — місто Рівне. Утворена 27 листопада 1939 року.[1]

Адміністративно-територіальний устрій

[ред. | ред. код]

Райони

[ред. | ред. код]
Райони Рівненщини

Рівненська область складається з 4 районів.

Загальний перелік районів Рівненської області (дані станом на 2020 рік)[2]
№ Прапор Район Адмін. центр Колишніх районів Тер. Громад Нас. Пунктів Площа (км²) Населення (осіб)
1 Вараський район Вараш 2 8 116 3323,5 138 751
2 Дубенський район Дубно 4 19 303 3294,2 169 079
3 Рівненський район Рівне 7 26 439 7216,6 632 426
4 Сарненський район Сарни 3 11 168 6212,7 212 705
Рівненська область Рівне 16 64 1 026 20 047 1 152 961

Громади

[ред. | ред. код]
Громади Рівненщини

Рівненська область налічує 64 територіальні громади: 11 міських, 13 селищних та 40 сільських.

Умовні позначення:

  •      міські громади
  •      селищні громади
  •      сільські громади
Загальний перелік громад Рівненської області (дані станом на 2020 рік)[3]
№ Громада Тип Адмін. центр Район Нас. пунктів Площа (км²) Населення (осіб)
1 Антонівська сільська Антонівка Border 4 117,0 5 699
2 Бабинська сільська Бабин 11 121,1 6 930
3 Березнівська міська Березне 37 1184,4 51 285
4 Березівська сільська Березове 10 505,4 12 022
5 Бокіймівська сільська Бокійма 14 192,0 5 450
6 Боремельська сільська Боремель 11 102,8 3 153
7 Бугринська сільська Бугрин 12 90,0 4 118
8 Білокриницька сільська Біла Криниця 11 122,0 9 830
9 Вараська міська Вараш 18 608,7 52 916
10 Варковицька сільська Варковичі 12 148,2 5 385
11 Великомежиріцька сільська Великі Межирічі 16 191,6 7 892
12 Великоомелянська сільська Велика Омеляна 6 103,2 3 736
13 Вербська сільська Верба 9 112,6 4 534
14 Вирівська сільська Вири 11 390,0 12 857
15 Висоцька сільська Висоцьк 10 299,6 5 694
16 Володимирецька селищна Володимирець 22 702,2 26 380
17 Головинська сільська Головин 12 201,9 7 114
18 Городоцька сільська Городок 12 131,7 10 657
19 Гощанська селищна Гоща 40 480,3 22 923
20 Демидівська селищна Демидівка 23 312,6 11 997
21 Деражненська сільська Деражне 9 225,5 6 242
22 Дубенська міська Дубно 1 27,1 37 257
23 Дубровицька міська Дубровиця 40 1094,2 34 625
24 Дядьковицька сільська Дядьковичі 17 157,1 5 802
25 Зарічненська селищна Зарічне 31 1086,8 28 604
26 Здовбицька сільська Здовбиця 15 149,3 9 940
27 Здолбунівська міська Здолбунів 14 152,2 31 528
28 Зорянська сільська Зоря 15 192,5 13 394
29 Каноницька сільська Каноничі 5 165,3 6 190
30 Клеванська селищна Клевань 6 110,6 13 744
31 Клесівська селищна Клесів 7 338,6 10 493
32 Козинська сільська Козин 22 181,1 7 255
33 Корецька міська Корець 34 527,8 24 327
34 Корнинська сільська Корнин 5 66,0 7 439
35 Костопільська міська Костопіль 30 653,4 44 042
36 Крупецька сільська Крупець 25 297,9 8 967
37 Локницька сільська Локниця 20 355,1 5 880
38 Малинська сільська Малинськ 6 210,7 5 615
39 Малолюбашанська сільська Мала Любаша 11 416,7 5 649
40 Миляцька сільська Миляч 9 422,5 6 164
41 Мирогощанська сільська Мирогоща Друга 14 114,4 6 774
42 Млинівська селищна Млинів 41 401,2 19 714
43 Мізоцька селищна Мізоч 26 356,6 14 127
44 Немовицька сільська Немовичі 6 277,6 11 256
45 Олександрійська сільська Олександрія 15 207,8 9 799
46 Острожецька сільська Острожець 14 139,0 5 810
47 Острозька міська Острог 56 704,7 42 678
48 Повчанська сільська Повча 9 94,1 1 853
49 Полицька сільська Полиці 8 177,0 5 674
50 Привільненська сільська Привільне 16 147,2 5 528
51 Підлозцівська сільська Підлозці 9 63,5 1 836
52 Радивилівська міська Радивилів 24 227,5 18 663
53 Рафалівська селищна Рафалівка 8 111,4 7 256
54 Рокитнівська селищна Рокитне 25 1572,1 39 468
55 Рівненська міська Рівне 2 62,7 253 406
56 Сарненська міська Сарни 36 815,4 65 963
57 Семидубська сільська Семидуби 17 216,0 4 454
58 Смизька селищна Смига 14 192,8 7 459
59 Соснівська селищна Соснове 12 316,5 6 756
60 Старосільська сільська Старе Село 4 274,5 6 952
61 Степанська селищна Степань 10 222,8 7 104
62 Тараканівська сільська Тараканів 18 217,4 7 937
63 Шпанівська сільська Шпанів 9 80,3 10 558
64 Ярославицька сільська Ярославичі 10 106,8 2702
Рівненська область Рівне  026 20047 1 152 961

Адміністративно-територіальний устрій (до 2020 року)

[ред. | ред. код]

Райони та міста обласного значення

[ред. | ред. код]
Колишні райони та міста обласного значення Рівненщини

До 2020 року у області було 16 районів та 4 міста обласного значення.

Перелік районів та міст обласного значення Рівненської області (дані станом на 2020 рік)[4]
№ Прапор Район Адмін. центр Тер. Громад Нас. Пунктів Площа (км²) Населення (осіб)
Райони
1 Березнівський район Березне 3 55 1711,6 63 658
2 Володимирецький район Володимирець 6 64 1873,3 62 404
3 Гощанський район Гоща 3 63 691,4 33 971
4 Демидівський район Демидівка 2 34 415,5 15 150
5 Дубенський район Дубно 9 104 1199,6 42 924
6 Дубровицький район Дубровиця 3 59 1816,3 46 483
7 Зарічненський район Зарічне 2 51 1441,9 34 184
8 Здолбунівський район Здолбунів 3 55 658,1 55 595
9 Корецький район Корець 2 50 719,4 32 219
10 Костопільський район Костопіль 4 62 1497,5 63 047
11 Млинівський район Млинів 5 93 945,6 36 512
12 Острозький район Острог 1 55 693,8 28 786
13 Радивилівський район Радивилів 3 71 706,5 34 885
14 Рівненський район Рівне 10 97 1166,3 94 492
15 Рокитнівський район Рокитне 3 39 2352 58 442
16 Сарненський район Сарни 5 70 2044,4 107 673
Міста обласного значення
1 Вараш Вараш 0 1 8,3 41 711
2 Дубно Дубно 0 1 27,1 37 257
3 Острог Острог 0 1 10,9 13 892
4 Рівне Рівне 0 1 58,2 243 873
Рівненська область Рівне 64 1 026 20047 1 152 961

Міста та Селища

[ред. | ред. код]

Міста

[ред. | ред. код]
Міста Рівненщини

У Рівненській області налічується 11 міст.

Перелік міст Рівненської області (дані станом на 2020 рік)[5]
№ Герб Місто Статус міста Площа (км²) Населення (тис. осіб)
Міста
1 Березне 2000 3,5 13 444
2 Вараш 1984 11,3 41 711
3 Дубно 1498 27,1 37 257
4 Дубровиця 1940 5,9 9 691
5 Здолбунів 1903 12,5 25 040
6 Корець 1939 6,5 8 446
7 Костопіль 1923 6,3 30 163
8 Острог 1795 10,9 13 892
9 Радивилів 1940 5,1 10 190
10 Рівне 1492 58,2 243 873
11 Сарни 1939 4,3 28 257

Селища

[ред. | ред. код]
Селища Рівненщини

У Рівненській області налічується 16 селищ.

Перелік селищ Рівненської області (дані станом на 2020 рік)[6]
№ Герб Селище Статус селища Площа (км²) Населення (тис. осіб)
Селища
1 Володимирець 1957 36,7 7 143
2 Гоща 1957 7,1 5 121
3 Демидівка 1959 1,7 2 736
4 Зарічне 1959 9,2 6 854
5 Квасилів 1978 4,5 9 344
6 Клевань 1959 5,5 7 470
7 Клесів 1940 6,8 4 624
8 Мізоч 1940 16,2 3 683
9 Млинів 1959 20,5 8 446
10 Оржів 1959 8,9 4 230
11 Рафалівка 1957 12,3 3 278
12 Рокитне 1957 5,5 7 143
13 Соснове 1959 1,4 2 074
14 Смига 1959 3,4 3 015
15 Степань 1960 3,3 4 073
16 Томашгород 1960 10,7 2 535
Селища сільського типу
1 Немовичі 1959 0,2 54
2 Страшеве 1959 0,1 35
3 Чемерне 1960 3,7 866
Можуть отримати статус селища
1 Здовбиця – 40,1 5 067
2 Зоря – 3,3 5 330
3 Оженин – 5,2 4 879
4 Рокитне – 4,2 6 406

Географія

[ред. | ред. код]

Географічне розташування

[ред. | ред. код]
Рівненщина на мапі України

Рівненська область розташована в північно-західній частині України й займає територію 20047 км². Територія області розташована між 50°01' та 51°58' північної широти й між 25°01' та 27°38' східної довготи. Протяжність області з півночі на південь 215 км, а із заходу на схід — 186 км.

Сусідні області

[ред. | ред. код]
Сусідні області Рівненщини

Рельєф

[ред. | ред. код]
Рельєф Рівненщини
  •      < 200m
  •      200-250m
  •      250-300m
  •      300m >

За висотою своєї поверхні область поділяється на північну частину, яка розташована в межах Поліської низовини, у тому числі Клесівської рівнини, (переважні висоти 140—180 м, мінімальна висота 134 м у долині річки Горинь), та південну частину, яка розташована на Волинській височині (переважні висоти 200—300 м). Найвищими її ділянками, що піднімаються понад 300 м, є Повчанська височина (до 361 м), Мізоцький кряж (до 342 м), а також Рівненське плато і Гощанське плато. На крайньому півдні в межі області заходять схили Подільської височини, зокрема Вороняки, де поблизу села Дружба розташована найвища точка Рівненщини — 372 м.[7]

Водойми

[ред. | ред. код]
Водойми Рівненщини
Докладніше: Річки Рівненської області

Ліси

[ред. | ред. код]
Ліси Рівненщини

Ліси Рівненської області займають значну частину території регіону та мають важливе господарське, природоохоронне й рекреаційне значення. Лісистість області становить близько 42 % (8,41 тис. км² з 20,05 тис. км² загальної площі).

Переважаючими лісоутворюючими породами є сосна звичайна, вільха чорна, дуб звичайний, а також береза, ялина та граб. Значні площі займають соснові та сосново-дубові ліси на піщаних ґрунтах Полісся.

У лісах області поширені численні види флори й фауни, зокрема рідкісні та занесені до Червоної книги України: журавлина дрібноплода, росичка круглолиста, чорний лелека, рись євразійська.

На території Рівненщини створено низку природоохоронних територій, де ліси мають особливий статус: Рівненський природний заповідник, національні природні парки «Дермансько-Острозький» та «Прип’ять–Стохід» (частково в межах області), а також понад сотня заказників та пам’яток природи.

Лісове господарство здійснюють державні та комунальні лісогосподарські підприємства, обласне управління лісового та мисливського господарства. Основними напрямами використання є заготівля деревини, побічне користування (збір ягід, грибів, лікарських рослин), а також рекреація.[8]

Корисні копалини

[ред. | ред. код]
Корисні копалини Рівненщини
Корисні копалини Рівненщини[9]
Назва Район(и) поширення копалин
Горючі копалини
Торф Всі райони
Метали
Мідь Володимирецький

Рокитнівський

Нікель Рокитнівський
Цинк Костопільський
Молібден Сарненський
Сировина нерудна для металургії
Пісок Здолбунівський

Острозький

Сировина агрохімічна
Фосфорити Сарненський
Сировина ювелірна
Бурштин Сарненський

Дубровицький

Рокитнівський

Сировина виробна
Кварцит Рокитнівський
Сировина для облицювальних матеріалів
Лабрадорит Березнівський
Граніт Сарненський
Сировина скляна та фарфоро-фаянсова
Каолін Рокитнівський

Корецький

Пегматит Корецький
Польовий шпат Березнівський
Сировина будівельна
Крейда Здолбунівський
Глина Острозький
Сировина для хімічних меліорантів ґрунтів
Сапропель Сарненський

Рокитнівський

Води
Мінеральні води

Костопільський

Корецький

Рівненська область багата на понад 600 родовищ корисних копалин різного типу, серед яких як будівельні та промислові ресурси, так і дорогоцінні та стратегічні. У регіоні розвідано значні запаси торфу, сапропелю, базальтів, туфів, каолінів, глин і скляних пісків, які використовуються у будівництві, промисловості та сільському господарстві. Область є єдиним в Україні джерелом видобутку базальту і одним із основних центрів видобутку бурштину.

Серед інших корисних копалин Рівненщини — граніт, мідь, графіт і золото, запаси яких потребують подальшого вивчення. Також у регіоні широко використовуються підземні прісні та мінеральні води, що мають значну промислову цінність. Рівненщина має важливе значення для економіки України завдяки різноманітності та потенціалу своїх надр.

Ґрунти

[ред. | ред. код]
Ґрунти Рівненщини

Територія Рівненської області характеризується різноманіттям ґрунтового покриву, що зумовлено відмінностями у рельєфі, кліматі, рослинності та геологічній будові. Найбільш поширеними є дерново-підзолисті ґрунти, чорноземи та лучно-болотні ґрунти.

У північній поліській частині області переважають дерново-підзолисті піщані та супіщані ґрунти, які відзначаються низькою природною родючістю, підвищеною кислотністю і потребують вапнування та внесення органічних і мінеральних добрив. Тут також поширені болотні та торфово-болотні ґрунти, що сформувалися у пониженнях рельєфу та заплавах річок.

У центральних районах області трапляються сірі лісові ґрунти, а також дерново-карбонатні ґрунти, що приурочені до лесових та карбонатних відкладів.

У південній, лісостеповій частині, найціннішими є чорноземи опідзолені та типові, що мають високий рівень природної родючості та широко використовуються в сільському господарстві.

Загалом ґрунтовий покрив Рівненщини є мозаїчним: від бідних на поживні речовини піщаних ґрунтів Полісся до родючих чорноземів півдня області.[10]

Історія

[ред. | ред. код]

Передісторія

[ред. | ред. код]

Територія нинішньої Рівненської області була заселена ще з доби пізнього палеоліту, тобто приблизно 40-10 тисяч років тому. Про це свідчать численні археологічні знахідки. На теренах області виявлено близько 100 залишків стародавніх поселень та могильників.

У VI-VII століттях край населяло плем'я дулібів-волинян. Наприкінці Х століття Волинь, у тому числі й Рівненщина, входила до Володимирського князівства. Визначну роль в історії краю відіграли Дорогобуж і Пересопниця, які в XI-XII століттях були центрами удільних князівств. До 1283 року належить перша письмова згадка про місто Рівне, коли тут відбулася битва польських та литовських військ. Після 1340 року територія нинішньої Рівненської області відійшла до складу Великого князівства Литовського.

У 1506 році маршалком Волинської землі був Федор (Федько) Янушкевич, а з 1507 р. Острозький Костянтин Іванович. 1576 року в Острозі князь Костянтин-Василь Острозький, син Костянтина Івановича, заснував слов'яно-греко-латинську Академію — перший в Україні і в Східній Європі вищий навчальний заклад. До 1629 року належить перший відомий перепис населення Волинського воєводства. Найбільшими містами на той час були Острог, Корець, Степань, Рівне, Дубно. У середині XVII століття територія Рівненської області була охоплена визвольною війною під проводом гетьмана Богдана Хмельницького. У 1793 році, після підписання російсько-прусського договору, частина території Рівненщини увійшла до складу Росії.

На початку квітня 1919 року у Рівному перебував уряд Української Народної Республіки. За Ризьким мирним договором 1921 року територія Рівненщини відійшла до складу Волинського воєводства Польщі.

Сучасна історія

[ред. | ред. код]

Після приєднання Заходу України до УРСР Указом Президії Верховної Ради УРСР від 27 листопада 1939 року було утворено Рівненську область. У роки Другої світової війни під час нацистської окупації місто Рівне було центром райхскомісаріату «Україна». На теренах краю в роки гітлерівської окупації активно діяли українські патріоти, що об'єдналися в Українську Повстанську Армію. 2 лютого 1944 року — повторна окупація Рівного радянськими військами.

Докладніше: Адміністративний устрій Рівненської області#Історія

Економіка

[ред. | ред. код]

Рівненська область — інвестиційно привабливий регіон, низка мультинаціональних компаній вже працюють в області:

В економіці області переважають галузі електроенергетики, хімічної, легкої, лісової, деревообробної, харчової промисловості, виробництва будматеріалів, металообробки, машинобудування.

В області діє 225 промислових підприємств. На Рівненщині працює понад 680 сільськогосподарських підприємств різних форм господарювання. Торговельна галузь області — це понад 3500 крамниць. Підприємства області торгують з 44 країнами світу.

Агенція «ІнвестІнРівне»[11] на замовлення Рівненської облдержадміністрації[12] підготувала промоційне відео про інвестиційни потенціал Рівненської області.

За 2021 рік в області забезпечено приріст обсягів промислового виробництва на 6,7 відсотків.

Зокрема, забезпечено ріст обсягів виробництва промислової продукції на підприємствах деревообробної промисловості — на 16,8 відс., хімічної промисловості — на 11,7 відс., із виробництва будматеріалів та скловиробів — на 7,8 відс., постачання електроенергії, газу — на 7,3 відс., добувної промисловості і розроблення кар'єрів — на 6,1 відс., текстильного виробництва — на 3,5 відс.

Обсяг реалізованої промислової продукції за січень — листопад 2021 року склав 52,1 млрд грн., що на 27,5 відс. більше рівня відповідного періоду 2020 року.

У 2021 році в усіх категоріях господарств вироблено валової продукції сільського господарства на суму 17,7 млрд грн., у тому числі у аграрних підприємствах — 8,7 млрд грн., що відповідно на 2,3 відс. та 5,7 відс. більше, ніж за 2020 рік.

За січень — листопад 2021 року оборот зовнішньої торгівлі товарами становив майже 1,2 млрд дол. США і збільшився проти відповідного періоду 2020 року на 51,4 відс. При цьому, експорт товарів зріс на 50,8 відс., імпорт — на 52,3 відс.

Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі становило 122,4 млн дол. США, коефіцієнт покриття експортом імпорту — 1,24.

Зовнішньоторговельні операції проводилися з партнерами 119 країн світу[13].

Транспорт

[ред. | ред. код]

Автомобільний

[ред. | ред. код]

Рівненська область, яка розташовується у північно-західній частині України, вирізняється вдалим географічним розташуванням на перетині міжнародних транспортних магістралей (E373, E40, E85). Знаходиться близько до кордону з Європейським Союзом (100 км) та столиці України Києва (250 км).

Залізничний

[ред. | ред. код]

У Рівненській області знаходиться 3 вузлові станції: Рівне, Здолбунів і Сарни. Вони обслуговують численні залізничні магістралі, що перетинають територію області. Експлуатаційна довжина залізничних колій у межах Рівненської області становить 605,8 км, з них електрифіковані 170 кілометрів (28,1 відсотка загальної довжини).

Повітряний

[ред. | ред. код]

У Рівненській області знаходиться 1 аеропорт: Рівне. Він має статус міжнародного, може приймати літаки всіх типів, входить до переліку пунктів пропуску на митному кордоні підакцизних товарів[14].

Демографія

[ред. | ред. код]
Докладніше: Населення Рівненської області

На 1 лютого 2013 року чисельність населення Рівненської області — 1 157 117 осіб, в тому числі них 553 177 (47,8 %) міського та 603 940 тис. (52,2 %) сільського.

Для населення Рівненської області характерні значні міжрайонні відмінності у народжуваності та смертності. Найвищі показники народжуваності характерні для північних поліських районів — Рокитнівського — 22,3 на 1000 осіб у 2009 р. (середньоукраїнський показник — 11,3), Володимирецького — 21,6, Березнівського — 20,7, Сарненського — 19,0 та інших. Для цих же районів характерна і найнижча смертність — 12,0 у Сарненському районі (середньоукраїнський показник 15,3), Рокитнівському районі — 12,4, Березнівському — 13,4. Народжуваність у південних районах є меншою — від 8,9 у місті Острог та 11,5 у Демидівському районі до 15,2 у Корецькому. Загалом для всіх південних районів області, крім Рівненського та міст Рівне й Дубно, характерна депопуляція. Найбільше скорочується населення Демидівського району — 7,0 на 1000 осіб. Рівненська область є однією з трьох єдиних адміністративних одиниць України, де населення збільшується.

У 2007—2008 роках середня очікувана тривалість життя становила 68,9 року (чоловіки — 62,97, жінки — 75,36).

Трудові ресурси області становлять 54 % загальної кількості населення.

Національний склад населення Рівненської області станом на 2001 рік[15]:

№ Національність Кількість осіб %
1 Українці 1 123 401 95,90 %
2 Росіяни 30 129 2,57 %
3 Білоруси 11 827 1,01 %
4 Поляки 2 031 0,17 %
5 Євреї 455 0,04 %
6 Молдовани 364 0,03 %
7 Чехи 333 0,03 %
8 Вірмени 314 0,03 %
9 Азербайджанці 274 0,02 %
10 Німці 252 0,02 %
11 Інші 2 065 0,18 %
Разом 1 171 445 100,00 %

Найбільші населені пункти

[ред. | ред. код]
Міські населені пункти з кількістю жителів понад 4,0 тисячі
за даними Держкомстату[16][17]
Рівне ▼244,3 Володимирець ▲9,3
Вараш ▲42,2 Млинів ▬8,4
Дубно ▬38,0 Квасилів ▲8,3
Костопіль ▼31,6 Клевань ▼7,7
Сарни ▲29,1 Корець ▼7,2
Здолбунів ▲25,0 Зарічне ▬7,3
Острог ▬15,7 Рокитне ▼6,8
Березне ▼13,4 Гоща ▼5,4
Радивилів ▼10,5 Клесів ▬4,7
Дубровиця ▲9,5 Степань ▲4,2

Релігія

[ред. | ред. код]

Станом на 1 січня 2022 року в області зареєстровано 1648 релігійних організацій. 64% громад належать до православних церков.

Українська православна церква (УПЦ) в єдності з московським патріархатом представлена двома єпархіями — Рівненською та Сарненською, які об’єднують 593 громади, 14 монастирів і два духовно-пастирські училища. Православна церква України представлена Рівненсько-Острозькою та Рівненсько-Волинською єпархіями, які об’єднують 436 громад, 6 монастирів і одну семінарію.

Українська греко-католицька церква (УГКЦ) має у містах області 12 громад, які входять до Луцького екзархату. Римо-католицька церква (РКЦ) представлена в області Рівненським деканатом Луцької дієцезії з 15 громадами та двома монастирями.

До протестантських течій християнства належать 9% релігійних організацій області. Серед них найбільшою конфесією є Українська Церква Християн Віри Євангельської — 289 громад. Всеукраїнський союз церков євангельських християн-баптистів нараховує 121 громаду. Адвентисти сьомого дня (АСД) у області мають 24 громади. Харизматичних релігійних організацій є 14, це зокрема Церква Повного Євангелія (4 громади) та інші.

Також діють 22 громади свідків Єгови, громада мормонів, громада крішнаїтів, об'єднання хасидів (4 громади), мусульманська громада, дві релігійні організації язичницького спрямування[18].

Злочинність

[ред. | ред. код]

Рівень злочинності за 2012 рік на 1 тис. населення складає 4,8 злочинів, з них 1,5 тяжких та особливо тяжких[19].

Культура

[ред. | ред. код]
Костел св. Іоанна Хрестителя в Дубровиці
Див. також: Музеї Рівненської області

На території Рівненської області розташовано: 1088 пам'яток археології (з них — 20 національного значення), 1761 пам'ятка історії, 352 пам'ятки архітектури та містобудування (з них — 109 національного значення), 84 пам'ятки монументального мистецтва. До Списку історичних населених місць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. за № 878, включено 13 населених пунктів Рівненської області: Березне, Володимирець, Гоща, Дубно, Дубровиця, Клевань, Корець, Мізоч, Млинів, Острог, Радивилів, Рівне, Степань[20].

Сім чудес Рівненщини

[ред. | ред. код]

Пам'ятки

[ред. | ред. код]
Докладніше: Перелік пам'яток монументального мистецтва Рівненської області

Галерея

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Указ ПРЕЗИДИУМА ВЕРХОВНОГО СОВЕТА УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [Архівовано 26.11.2016, у Wayback Machine.] (рос.)
  2. ↑ Рівненська область - Райони. decentralization.ua. Процитовано 15 серпня 2025.
  3. ↑ Рівненська область - Громади. decentralization.ua. Процитовано 15 серпня 2025.
  4. ↑ Рівненська область - Райони. rv.gov.ua. Процитовано 15 серпня 2025.
  5. ↑ https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B0_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_(%D0%B7%D0%B0_%D0%B0%D0%BB%D1%84%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%BC)
  6. ↑ https://mista.ua/%D0%9F%D0%BE%D1%88%D1%83%D0%BA_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2/%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D1%89%D0%B0/?obl=895
  7. ↑ https://uk-ua.topographic-map.com/map-8mdh14/%D0%A0%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C/
  8. ↑ Kitsoft. Рівненська обласна державна адміністрація - Обласна програма “Ліси Рівненщини” на 2021 – 2023 роки (проєкт). www.rv.gov.ua (укр.). Процитовано 7 листопада 2025.
  9. ↑ https://insgeo.com.ua/korysni-kopalyny-rivnenskoi-oblasti/?utm_source=chatgpt.com
  10. ↑ https://superagronom.com/karty/karta-gruntiv-ukrainy
  11. ↑ а б Янушевський, Д.І. Коротко про Рівненську область. investinrivne.org (українська та англійська) . Архів оригіналу за 18 травня 2017. Процитовано 11 травня 2017.
  12. ↑ Пресслужба Рівненської ОДА (15 березня 2017). У цьому пересвідчився голова правління Державної інноваційної фінансово-кредитної установи Володимир Ставнюк (українською) . Архів оригіналу за 4 травня 2017. Процитовано 17 травня 2017.
  13. ↑ Рівненська обласна державна адміністрація — Основні показники соціально-економічного розвитку Рівненської області. www.rv.gov.ua (укр.). Процитовано 25 квітня 2022.
  14. ↑ https://www.rv.gov.ua/rivnenshchina
  15. ↑ Всеукраїнський перепис населення 2001 року. Архів оригіналу за 12 травня 2013. Процитовано 21 вересня 2011.(рос.)
  16. ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  17. ↑ При зазначенні динаміки народонаселення бралась до уваги зміна за період з січня 2015 по січень 2017 року
  18. ↑ Статистика | Релігія. ДЕСС (укр.). Процитовано 23 лютого 2025.
  19. ↑ МВС УКРАЇНИ. Архів оригіналу за 10 квітня 2010. Процитовано 19 березня 2014.
  20. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 січня 2014. Процитовано 22 серпня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Рівненська область
у сестринських Вікіпроєктах
d: Інформація у Вікіданих?
s: Теми у Вікіджерелах?
voy: Рівненська область у Вікімандрах?
CMNS: Рівненська область у Вікісховищі?
Білорусь Білорусь
Волинська область Волинська область Житомирська область Житомирська область
Львівська область Львівська область Тернопільська область Тернопільська область Хмельницька область Хмельницька область
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Рівненська_область&oldid=46527157