Рівнина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Післяльодовикова рівнина з безліччю озер та боліт у преріях, Айова, США
Долина Дніпра в районі Херсона

Рівнина́  — форма рельєфу, при якій поверхня землі в межах видимого горизонту є рівною або слабко хвилястою. Висоти сусідніх точок мало відрізняються одна від одної — коливання висот до 200 м. Рівнини — один з найважливіших елементів рельєфу суходолу та дна океану і моря.

Класифікація[ред.ред. код]

Рівнини можуть бути як низовинами, так і високими плоскогір'ями. Більшість рівнин похилена в якийсь бік (до 5°).

За походженням рівнини розрізняються:

Відповідно до морфології поверхні розрізняють: плоскі, ступінчасті (у тому числі терасовані), хвилясті, горбисті, пасмові рівнини тощо.

За переважною дією видів екзогенних процесів виділяють денудаційні та акумулятивні рівнини (річкові, дельтові, морські, льодовикові, водно-льодовикові та складного генезису).

Рівнини в Україні[ред.ред. код]

Рівнини займають 15—20% суходолу Землі (в Україні — майже 95% її території). На території України є низовинні рівнини (низовини) з абсолютними висотами 0—200 м (Причорноморська, Придніпровська, Поліська) і підвищені рівнини (височини) з висотами понад 200 м (найбільші — Волинська, Подільська, Приазовська, частково Придніпровська). Приклади підводних рівнин: шельфові рівнини Чорного та Азовського морів і рівнина дна Чорноморської западини.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]