Рівнобедрений трикутник

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Рівнобе́дрений трику́тник — трикутник, у якого дві сторони рівні[1].

Рівні сторони називають бічними сторонами, а третю сторону — основою рівнобедреного трикутника.

За означенням, правильний трикутник також є рівнобедреним, але обернене твердження не є правильним.

Рівнобедрений трикутник

Властивості рівнобедреного трикутника[ред. | ред. код]

  • Кути, протилежні бічним сторонам рівнобедреного трикутника, рівні.
  • Бісектриса, медіана, висота і серединний перпендикуляр рівнобедреного трикутника, проведені до основи, збігаються.
  • Бісектриси, проведені з вершин кутів при основі рівнобедреного трикутника, рівні.
  • Медіани, проведені до бічних сторін рівнобедреного трикутника, рівні.
  • Висоти, проведені до бічних сторін рівнобедреного трикутника, рівні.
  • Центри вписаного та описаного кіл рівнобедреного трикутника лежать на прямій, що містить висоту, медіану та бісектрису, проведені до основи.
  • Кути, протилежні рівним сторонам, завжди гострі (випливає з їхньої рівності та того, що сума кутів трикутника 180°).
Властивості рівнобедреного трикутника

Цікава інформація про доведення властивості кутів при основі рівнобедреного трикутника[ред. | ред. код]

Основна властивість рівнобедреного трикутника «кути при його основі рівні» була сформульована в одній із перших теорем «Начал» Евкліда.

Доведення цієї теореми приписують Фалесу Мілетському, який жив за два століття до Євкліда. Пізніше цю теорему назвали Pons asinorum, що на латинській означає «міст віслюків». Пояснюють цю назву, з одного боку, тим, що креслення, використане Евклідом для її доведення, нагадує міст, а з іншого боку — думкою, що тільки віслюки не можуть цей міст перейти.[2]

Ознаки рівнобедреного трикутника[ред. | ред. код]

  • Якщо два кути трикутника рівні, то він рівнобедрений.
  • Якщо бісектриса, медіана і висота, проведені до однієї сторони трикутника, збігаються, то він рівнобедрений.
  • Якщо дві медіани трикутника рівні, то він рівнобедрений.
  • Якщо дві висоти трикутника рівні, то він рівнобедрений.
  • Якщо дві бісектриси трикутника рівні, то він рівнобедрений. (Доведення цієї ознаки виявилося доволі важким. Це теорема Штейнера-Лемуса.)

Деякі формули для знаходження елементів рівнобедреного трикутника[ред. | ред. код]

Нехай  — довжина двох рівних сторін рівнобедреного трикутника,  — довжина третьої сторони, і  — відповідні кути,  — радіус описаного кола,  — радіус вписаного кола.

Рівнобедрений трикутник

Сторони можна знайти так:

(теорема синусів);

(наслідок теореми косинусів);

(наслідок теореми косинусів);

 ;

(теорема про проєкції).

Кути можна виразити так:

;

;

(теорема синусів).

Периметр рівнобедреного трикутника можна обчислити будь-яким з наступних способів:

(за означенням);

(наслідок теореми синусів).

Площу трикутника можна обчислити за формулами:

, де та  — висоти, опущені на сторони та відповідно;

;

(наслідок з формули Герона).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. А.Г. Мерзляк, В.Б. Полонський, М.С. Якір (2020). Геометрія. 7 клас (українська). Х: Гімназія. с. 240. ISBN 978-966-474-342-3. 
  2. Енциклопедія для дітей. Т. 11. Математика / Голов. ред. М. Д. Аксьонова. — М: Аванта +, 2001. — 688 c.: іл. 

Література[ред. | ред. код]

  • Енциклопедія для дітей. Т. 11. Математика / Голов. ред. М. Д. Аксьонова. — М: Аванта +, 2001. — 688 c.: іл.
  • Геометрія: підруч. для 7 кл. закладів заг. серед. освіти / А. Г. Мерзляк, В. Б. Полонський, М. С. Якір. — Х. : Гімназія, 2020. — 240 с. : іл.