Рівняння Власова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Рівняння Власова - система диференціальних рівнянь із самоузгодженим полем для опису розрідженої плазми [1].

,
,
.
.

де α - сорт заряджених частинок (сюди входять електрони та йони), - функція розподілу частинок відповідного сорту в просторі та за швидкостями, та заряд та маса частинок, відповідно, напруженість електричного поля, вектор магнітної індукції, - густина вільних зарядів, - густина струму, c - швидкість світла.

На відміну від рівнянь Больцмана в рівняннях Власова немає інтегралу зіткнень, однак взаємодія між зарядженими частинками враховується самоузгодженими значеннями електричного та магнітного полів, які знаходяться із рівнянь Максвела.

Історія[ред.ред. код]

Рівняння були запропоновані Анатолієм Власовим у 1938.

Джерела[ред.ред. код]

  1. А. А. Власов. О вибрационных свойствах электронного газа // Журнал экспериментальной и теоретической физики. — 1938. — Т. 8 (3). — С. 291.
  2. А. А. Власов. Теория вибрационных свойств электронного газа и ее приложения // Уч. зап. МГУ. — 1945. — В. 75. Кн. 2. Ч. 1.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Формули на цій сторінці записані в системі СГС (СГСГ). Для перетворення в систему СІ дивись Правила переводу формул із системи СГС в систему СІ.