Рівняння Гілла

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Рівняння Гілла (Дж. Гілл[en], 1886[1]) — лінійне диференціальне рівняння другого порядку:

де  — періодична функція. Важливими частковими випадками рівняння Гілла є рівняння Матьє і рівняння Мейснера[en].

Рівняння Гілла можна уявити, як рівняння коливальної системи, де власна частота коливань змінюється за періодичним законом .

Рівняння Гілла дуже важливе для розуміння стійкості руху в осциляторних системах. Залежно від конкретної форми періодичної функції розв'язки можуть мати вигляд стійких квазіперіодичних коливань, або коливання будуть розгойдуватися з наростанням амплітуди експоненційно. Рівняння Гілла дозволяє також зрозуміти розщеплення енергетичних рівнів електронів у періодичному полі кристалічної ґратки.

У фізиці прискорювачів рівняння Гілла надзвичайно важливе, оскільки описує поперечну лінійну динаміку частинок у фокусувальних магнітних полях (бетатронні коливання).

В основі теорії роботи гіперболоїдних мас-спектрометрів також лежать варіанти рівняння Гілла, рівняння Матьє і рівняння Мейснера (залежно від форми зміни в часі подаваних на електроди потенціалів).

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. «On the Part of the Motion of Lunar Perigee Which is a Function of the Mean Motions of the Sun and Moon», Acta Math. 8: 1–36.