Рігельман Олександр Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рігельман Олександр Іванович
Ригельман, Александр Иванович.jpg
Народився 1720
Російська імперія
Помер 23 жовтня 1789(1789-10-23)
Поховання Чернігівський район
Діяльність військовий інженер
Alma mater Перший кадетський корпус (Санкт-Петербург)
Володіє мовами російська
Нагороди
орден Святого Георгія IV ступеня

Рігельман Олександр Іванович (*1720 — †23 жовтня (3 листопада) 1789) — історик України, військовий інженер з німецького шляхетського роду, генерал-майор російської армії (з 1771).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в Петербурзі в 1720 р. і рано залишився круглим сиротою. Є вихідцем із німецької дворянської родини. Його батьки прибули до Росії в 1713 році. У 1738 році він закінчив Петербурзький шляхетський корпус. Проходив військову службу в Києві.

Був учасником російсько-турецьких воєн 1739 р. та 1768—1774 рр. В подальшому опиняється на півдні України, де бере участь у розмежуванні кордону Російської імперії та Туреччини. Значну частину свого життя присвятив будівництву, ремонту і реконструкції багатьох фортець.

В 1782 році вийшов у відставку в чині генерал-майора та поселився в родовому маєтку своєї дружини, яка походила з козацько-старшинського роду Лизогубів, в селі Андріївка коло Чернігова і присвятився улюбленій ним науковій роботі, зокрема в царині історії України. Тут він прожив безвиїзно сім років.

Помер 23 жовтня 1789 р., на 69 році життя, і був похований у збудованій ним Михайлівській церкві села Андріївки.

Творчий доробок[ред. | ред. код]

Ілюстрація з книги Олександра Рігельмана «Літописне повіствування про Малу Росію».

Р. — автор «Історії або повіствування про донських козаків» з додатком (17 ілюстрацій і 2 карти; 1778; видана Й. Бодянським в 1846). У 1778 склав «Літописне повіствування про Малу Росію» (ч. 1-4; у 1785-86 переробив і доповнив). Ця праця була вперше повністю видана Й. Бодянським у 1847 в «Чтениях Московского Общества Истории и Древностей». При написанні цієї роботи використав українські козацькі літописи, польські хроніки і мемуари, книгу С. Мишецького «Історія козаків запорозьких», а також власні спостереження та документальні матеріали. Праця Р. з додатком «Список именной всем бывшим в Малой России гетьманам», альбомом (28 портретів та двох карт України) є цінним джерелом з історії України 17-18 ст. Історія України Р. подає повну, систематичну історію від найдавніших часів до 1787. До неї додано також «Особое списание о бывших запорожских казаках», етнографічний опис української людности й 28 малюнків українських типів (у відповідному одязі), виконаних Т. Калинським.

У рукописах залишилися розвідка Р. «Изъяснение о Кизлярской крепости» (1757), збірник планів, карт та ін.

Родинні зв'язки[ред. | ред. код]

  • Син — Аркадій, чернігівський повітовий маршал (1815—1818), допомагав історичними матеріалами Д. Бантиш-Каменському.
  • Внук — Микола Аркадійович Рігельман, був членом Київської Археографічної Комісії і разом з І. Самчевським редагував виданий Комісією Літопис С. Величка.

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]