Різак звичайний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Різак звичайний
Falcaria vulgaris eF.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Angiosperms)
Евдикоти (Eudicots)
Айстериди (Asterids)
Порядок: Аралієцвіті (Apiales)
Родина: Окружкові (Apiaceae)
Підродина: Apioideae
Триба: Careae
Рід: Різак (Falcaria)
Вид: Різак звичайний
Біноміальна назва
Falcaria vulgaris
Bernh., 1800
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Falcaria vulgaris
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Falcaria vulgaris
EOL logo.svg EOL: 581670
IPNI: 842163-1
ITIS logo.svg ITIS: 29666
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 52469

Різак звичайний[1][2] (Falcaria vulgaris) — вид рослин з родини окружкових (Apiaceae), поширений у Європі, західній і центральній Азії.

Опис[ред. | ред. код]

Дворічна рослина 30–70 см заввишки. Корінь довгий, веретеноподібний. Рослина майже гола, більш-менш сиза, з сільногіллястим стеблом, іноді запушеним внизу, на час плодоношення утворює перикотиполе. Листки жорсткі, просто або двічі трійчасті; частки їх лінійно-ланцетні, дрібно- і гостро-пилчасті. Зонтики численні, з 5–15 майже рівними променями. Пелюстки білі. Плоди видовжено-лінійні, 3–4 мм завдовжки[2].

Поширення[ред. | ред. код]

Поширений у Європі, західній і центральній Азії[3][4].

В Україні вид зростає в степах, на сухих схилах, по узбіччях доріг, на полях — на всій території, крім Карпат; у Закарпатті, рідко (Ужгород, Виноградів, Чоп)[2].

Використання[ред. | ред. код]

Харчова, медоносна, лікарська рослина[2].

Галерея[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Falcaria vulgaris // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в г Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 232.
  3. Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 10.07.2019.  (англ.)
  4. Euro+Med Plantbase. Процитовано 10.07.2019.  (англ.)