Різанина у Білій Криниці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Різанина у Білій Криниці (рум. Masacrul de la Fântâna Albă) — масове вбивство цивільних осіб румунської національності радянськими прикордонними військами 1 квітня 1941 в урочищі Варниця біля села Біла Криниця при спробі перетину радянсько-румунського кордону.

Історія[ред. | ред. код]

У березні 1941 року в селах Глибоцького та Сторожинецького районів, розташованих уздовж річки Серет, НКВС поширив чутки про те, що 1 квітня радянсько-румунський кордон буде відкрито і можна буде спокійно його перейти. Люди повірили. 1 квітня 1941 року сформувалася колона з 3 тис. осіб: чоловіки, жінки, літні люди і діти. З хрестами, іконами та хоругвами в руках вони попрямували до Глибоцького райвиконкому по дозвіл на перетин кордону. Після остаточної відмови дати дозвіл на виїзд у Румунію громадяни румунської національності з Верхніх і Нижніх Петрівців, Купки, Широкої Поляни, Просіки і Карапчева все одно рушили в напрямку кордону. В урочищі Варниця, неподалік села Біла Криниця, приблизно за 3 км від румунського кордону їх зустріли кулеметним вогнем радянські прикордонники. Тих, що тікали, доганяли вершники і стинали шаблями. Після різанини поранені були прив'язані до хвостів коней і перенесені до 5 попередньо виритих ям, де вони були поховані, деякі все ще живі. Місцеві жителі розповідають, що два дні і дві ночі там рухалася і стогнала земля. Кілька вцілілих було заарештовано Глибоцьким НКВС, але, кінець кінцем, після жахливих катувань їх заживо закопали на місцевому єврейському кладовищі.

Московські історики всіляко применшують масштаби цього злочину НКВС СРСР, називаючи саму подію нейтрально: «Інцидент у Финтина-Альба».

Джерела[ред. | ред. код]